«Друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них». Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусів, обговорень. <span> Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів — справжнього друга чи просто приятеля. Яким же повинен бути справжній друг, як його виявити серед багатьох знайомих, із якими ти проводиш час? Перш за все, справжній друг, мабуть, це та людина, яка приймає тебе таким, як ти є. Недарма ж кажуть, що друг — це той, хто знає всі твої недоліки і все-таки любить тебе. </span> <span> У мене особисто є справжній друг — Сергій. Спочатку я не знав, справжній він чи не справжній, але потім один його вчинок все для мене прояснив. Сергій перейшов до нас уже у 8 класі. На перший погляд він мені не зовсім сподобався: задерикуватий, дещо зарозумілий хлопець (як я тоді подумав). Єдине, що його вирізняло, — це знання математики. Математику він любив і добре знав. Я ж до цього моменту вважався кращим учнем саме з математики. Відчуваючи певну заздрість, я намагався якомога більше принизити його: то смикну за сорочку, то зафутболю портфель, то назву очкариком. А він — нічого, сидить собі, формули пише. І ось настав час піврічної контрольної роботи. Всім роздали завдання, я швиденько впорався з п'ятьма з шести запропонованих, а шосте — найважче — ну ніяк. Сиджу, мучаюсь, дивлюсь — Сергій все розв'язав і сидить, склавши руки — перевіряє. Я тик, мик (списати ж у нього соромно), сиджу, почервонів від напруження. Раптом папірець на мою парту — ляп! Розгортаю, а там розв'язання задачі. Я підвів очі й подивився на нього. Сергій не посміхався, не іронізував, просто й відкрито дивився на мене. Ми були вже не ворогами, ми були партнерами, яких пов'язувала таємниця. З того часу Сергій неодноразово доводив, що він справжній друг. Він ніколи не відвертається від мене в скрутному становищі. От і маєш: «Друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них». </span>
Дівчата зібралися в кінотеатр, але на вулиці почало дощити. -Підемо до мене.- промовила Оленка. -Ні, на минулому тижні мі вже ходили до тебе! -Знайшли з чого сваритися,- посміхнувся Іванко. -Ходімо до мене. В мене ви точно ще не були.- додав ще Іван Дівчатка підморгнули одна одній та й пішли. -Ало! Так матуся. до мене в голсті прийдуть Катруся та Оленка. -Звичайно- відповіла мама. Коли вони прийшли, почали все роздивлятися. -Це грамота? -Так, я її здобув на змаганнях з бігу. -Ти молодець- додала Оленка. Від того що його цвалили Іванко весь почервонів.
<span>Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) — міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.</span><span>Головні органи ООН: Генеральна Асамблея (ГА), Рада Безпеки (РБ), Секретаріат (генеральний секретар обирається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки на 5 років),Міжнародний Суд, Економічна і соціальна рада; Рада з Опіки; штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.</span><span>Члени-засновники — 51 держава (в т. ч. Україна). Станом на 1998 рік ООН нараховувала 185 держав-членів. З 14 липня 2011 року має 193 держави-члени[1]. Західна Сахара та інші маленькі держави не приєднались до ООН через їх невизнання.</span><span>Організація фінансується з обов'язкових та добровільних внесків від своїх держав-членів, і користується шістьма офіційними мовами: арабська, китайська, англійська, французька, російська таіспанська.</span>