<span> Солдат і смерть Прослужив солдат у царя тридцять три роки, і вийшла йому одставка. Дав йому цар три копійки, він і пішов собі. Йшов-йшов, аж перестрівають його три старці: </span>
<span> — Сотвори, служивий, милостинку. </span>
<span> — Нате. </span>
<span> Вийняв копійку і оддав. Трохи згодом перестрівають його ще три старці. </span>
<span> — Сотвори, служивий, милостинку. </span>
<span> — Нате. </span>
<span> Оддав другу копійку. </span>
<span> Під вечір вже ще три старці просять: </span>
<span> — Сотвори, служивий, милостинку. </span>
<span> — Нате. </span>
<span> Оддав і третю копійку. </span>
<span> Іде та й думає, що це воно буде, що роздав останні три копійки. Аж ось ще йдуть три старці. </span>
<span> — Сотвори, служивий, милостинку. </span>
<span> — Нате. </span>
<span> Скинув шинелю й оддав. </span>
<span> — Ну,— кажуть старці,— чим тебе, служивий, нагородити, що ти з останнього милостиню сотворив? Проси у нас три просьби. </span>
<span> — А що ж я,— каже,— буду просить? Як задумаю, щоб гроші в кишені були; щоб люльку не накладать і не закурювать, а як загадаю, щоб сама готова була; та щоб була торбинка така: я про що не подумаю, зараз щоб там і було. </span>
<span> — Добре, служивий, іди собі з богом. Ото сказали та й зникли, наче їх тут і не було. От солдат пройшов трохи. «Дай,— дума,— подивлюсь, чи не збрехали». Засунув у кишеню руку — так і витяг жменю грошей. (ну как то так сильно не судите )</span>
-Сашку, ну скільки можна?
-Таню, відчепися. Не бачиш я розмовляю.
-Так я теж хочу зателефонувати своїй подрузі!Ти всеодно торочиш якусь незрозумілу нісенітницю!
-Це не нісенітниця, це деталі програми випущенної компанією Meizy.
-Ну я ж кажу,нісенітниця якась!
-Так все, не заважай.
1) ..., я зламав...
2)..., учні зібрали...
3) Коли я йшов по коридору, ...
4) Коли я увійшов у ліс, ...
5) Коли ми підбігали до фінішу, ...
6) Коли я здача прочитану книжку, ...
1.Ми поїхали на чужину, покинувши рідний край.
2.Засмутившись, дід не міг стримати сліз.
3.Не зможемо ми споглядати на вільний, некріпацький захід сонця, повернувшись у найми.
4.Розглядаючи картини генія, ми зрозуміли, що такої людини не було і бльше не буде!
5.Проснувшись, дівчатка не пам'ятали, ле опинилися.
6.Задумуючись над сюжетом, я не встигла побачити головне.
7.Піде у вічність герой, сказавши слова, які не зітруться з пам'яті ще декілька поколінь.
8.Співаючи, ідемо в далеку путь.
9.Незважаючи на обставини, він рушив з мечем у бій.
10.Нічого більше не чула й не бачила Марійка, занурившись з головою у воду.