Відповідь:
21) Руслан і людмила, Псковитянки.
22) Казка про царя Салтана, Сервілія, Пан воєвода.
23) Під час Революції 1905—07 Римський-Корсаков активно підтримав вимоги студентів-страйкарів, відкрито засудив дії реакційної адміністрації Петербурзької консерваторії, за що був звільнений з консерваторії, і поновлений на роботі лише після надання консерваторії часткових автономних прав і зміни керівництва.
24) Миколи Римського-Корсакова, Заснована в 1862 р. Російським музичним товариством з ініціативи А. М. Маркевича та А. Г. Рубінштейна[7], який став першим артистичним директором консерваторії, й за допомогою В. А. Кологривова.
Важливою віхою в історії консерваторії стало запрошення як професора М. А. Римського-Корсакова, який згодом викладав на кафедрі теорії композиції й інструментовки, очолив оркестровий клас, створив першу програму й перший підручник з гармонії, програму з теорії композиції.
Значною подією в житті консерваторії стали Історичні концерти фортепіанної музики, проведені в 1885–1886 р. А. Г. Рубінштейном.
Протягом 1913–1918 років директором консерваторії був Миклашевський Йосип Михайлович.
В 1918 р. Петроградська консерваторія стає державною установою.
Сьогодні[коли?] Санкт-Петербургска консерваторія має 7 факультетів: фортепіанний, оркестровий, вокальний, режисерський, диригентський, народних інструментів, історико-теоретический, композиторський.
25) Среди его учеников около двухсот композиторов, дирижёров, музыковедов, в том числе Фёдор Акименко, Николай Амани, Антон Аренский, Николай Арцыбушев, Мелитон Баланчивадзе, Семён Бармотин, Феликс Блуменфельд, Юлия Вейсберг, Язепс Витол, Александр Глазунов, Михаил Гнесин, Александр Гречанинов, Василий Золотарёв, Михаил Ипполитов-Иванов, Андрей Казбирюк, Николай Лысенко, Анатолий Лядов, Витольд Малишевский, Николай Малько, Эмиль Млынарский, Николай Мясковский, Александр Оссовский, Сергей Прокофьев, Отторино Респиги, Николай Соколов, Александр Спендиаров, Игорь Стравинский, Александр Танеев, Николай Черепнин, Максимилиан Штейнберг.
Пояснення: