День из жизни крестьянина я могу лишь представить по книгам, фильмам и немного по лету на даче. Конечно, мы не крестьяне, на даче отдыхаем. Не сажаем картошку, не пропалываем морковь, урожай не собираем… Мама сажает цветы, есть несколько кустов смородины. Люблю собирать ягоды!
Думаю, что день из жизни крестьянина начинается рано – прямо с рассветом солнца. Эти люди близки природе, они знают, когда и что сажать, собирать… Они умеют по приметам предсказывать погоду лучше, чем в новостях. Итак, встал крестьянин, например, Пётр с рассветом. Выпил воды и за дело. В первую очередь, думаю, нужно разбудить жену, чтобы она тоже работала, а дети могут ещё поспать – в школу-то им не нужно! Жена доит корову, у той молоко за ночь скопилось как раз. Пётр завтракает перед рабочим днём. Думаю, что он может съесть кислое молоко с зерном, как йогурт с мюсли. Выпив парного молока, идёт Петр корову выпускать. Сам он не отводит её на поле, а сдаёт пастуху. Тот собирает коров со всей деревни и (за умеренную плату) выгуливает их целый день. Пока коровы нет, Пётр чистит её хлев, засыпает новую подстилку. Наверняка, есть и поросята, и куры – всех нужно проверить (как они ночь пережили – не утащили кого волки), покормить.
Пока солнце ещё не встало – не очень жарко, он начинает работать в огороде – тут прополоть, там проредить. Дело всегда найдётся! После можно позавтракать ещё раз – с детьми уже. Наверняка жена уже кашу сварила на свежем молоке.
После, пока летом жарко, можно и сиесту устроить. Обед обязательно нужен. Если кто в семье грамотный, то можно книги почитать. «Домострой», например. Можно вздремнуть немного.
После обеда, когда солнце уже на убыль пошло. Опять что-то в огороде поделать, подумать, что кому продать, особенно если завтра базарный день. Можно жене помочь по дому. Опять нужно кормить живность. Чуть не забыл о собаке! Конечно, у крестьянина есть дворовая собака. А ещё лошадь. Вдруг придётся ехать к кому-то, договариваться о чем-то.
Положительные: Англия получила много ресурсов и смогла стать великой державой.
отрицательные: в крестовые походы отправлялась армия и король поэтому, короля могли убить в битве или случится восстание в стране
Історичні джерела про скіфів. Практичне заняття 4 <span>1. Що розповідають пам'ятки про життя скіфів?
Уявіть, що вам потрібно створити експозицію, присвячену Історії скіфів. Які пам'ятки використаєте? Стисло схарактеризуйте відібрані експонати.
Працюймо самостійно. Завдання 1. Підготуйте за відібраними експонатами розповідь про життя скіфів. Кожну з пам'яток описуйте за зразком: «Експонат №___-це... Пам'ятка може розповісти про... Відомо, щоскіфи...».
2. Що відомо про спосіб життя, побут і вірування скіфів з ни-
Проаналізуйте документи за запитаннями:
1. Про які заняття скіфів повідомляють джерела? 2. Який висновок можна зробити на основі уривка про спосіб життя скіфів? 3. Що ви дізналися про поховальні обряди скіфів? 4. У чому цінність фрагментів джерел? Що в розповідях вразило найбільше?
«...Так звана Скіфська пустеля с рівниною, багатою на траву, але позбавленою дерев І помірно зрошеною. Скіфи... живуть у кибитках, з яких найменші бувають чотириколісні, а Інші шестиколісні; вони кругом закриті повстю* й зроблені подібно до хат: одні з двома, інші з трьома відділами; вони непроникні ні для води (дощової), ні для снігу, ні для вітрів. У ці вози запрягають по дві чи по три пари безрогих волів. У таких кибитках перебувають жінки, а чоловіки їздять верхи на конях; за ними йдуть їхні стада овець і корів та табуни коней. На одному місці вони залишаються стільки часу, доки вистачає трави для стад, а коли її обмаль, переходять в іншу місцевість. Самі вони їдять варене м'ясо, п'ють кобиляче молоко та їдять "паку" (це сир з кобилячого молока)» (Псевдо-Гіппократ). «Могили їхніх царів розташовано в місцевості Геррів, у тому місці, до якого Борисфен судноплавний, пливучи від моря... Помістивши покійника на підстилку в могильному склепі, встромлюють у землю з усіх боків від покійника списи, а над ними кладуть деревини та вкривають його очеретяними матами. У просторому приміщенні склепу ховають одну з його наложниць, його чашника й куховара, конюха, особистого слугу, вісника і його коней, а також певну частину його речей і так само золоті чаші. Коли вони все це зроблять, то насипають землю й споруджують великий курган, намагаючись зробити його найвищим. Так вони ховають своїх царів...» (Геродот).
Працюймо самостійно. Завдання 2. На основі історичних джерел доведіть, ^У що скіфи були кочовиками та вірили в потойбічне життя.
3. Про які подробиці походу персів проти скіфів довідуємося з розповіді Геродота?
Проаналізуйте документи за запитаннями:
1. Про яку подію йдеться у фрагменті джерела? 2. Поміркуйте, чому скіфи не вступали у відкритий бій з персами. 3. У чому цінність фрагмента джерела?
«Після здобуття Вавилона Дарій вирушив у похід на скіфів... Швидко просуваючись із військом, скоро Дарій прибув до Скіфії, він натрапив там на обидві об'єднані частини скіфського війська і почав їх переслідувати, а вони уникали зустрічі з ним, тримаючись від нього на відстані одного дня шляху.
...Нарешті Дарій опинився у великій скруті. Скіфські царі довідалися про це й послали вісника з дарами до Дарія: птахом, мишею, жабою і п'ятьма стрілами. Перси спитали людину, що принесла ці дари, яке значення вони мають, але той відповів, що він одержав доручення лише передати їх і якнайшвидше повернутися. "Хай самі перси, - сказав він їм, - якщо вони розумні, зрозуміють, що означають ці дари".
Коли перси про це почули, вони почали міркувати. На думку Дарія, це означало, що скіфи піддаються й приносять землю і воду, І такий висновок він робив із того, що миша народжується із землі й годується тими самими плодами, що й людина, жаба перебуває у воді, птах дуже схожий на коня, а стріли означають, що скіфи складають зброю. Таку думку висловив Дарій, але зовсім протилежна до неї була думка Гобрія... Він зробив висновок про те, що дари означали таке: "Якщо, перси, ви не станете птахами і не полетите високо в небо, або мишами і не сховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли". Так перси витлумачили ці дари».
Працюймо самостійно. Завдання 3. Чи мали перси шанс перемогти скіфів у Причорноморських степах? Відповідь обґрунтуйте, спираючись на джерело. & Запропонуйте своє тлумачення «дарунків» Дарію.
«Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів; так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).
Як ви вважаєте, чи залишили скіфи, які жили набагато раніше від часів, коли на історичній арені з'явилися українці, слід в українській культурі? У чому він виявляється?
Типо так</span>