Слово – це сама людина. Нас зіткано зі слів. Вони – єдина наша реальність, принаймні, єдине свідчення того, що ми існуєм.
Слово до слова і є мова. А мова це життя це як жива людина. Без мови немає нації, немає нації немає народності, а немає народності то немає етносу.
Коли я зробила уроки, я пішла гуляти.
-Радий тебе бачити. Чому я так давно тебе не зустрічав?
-Я їздив до Львова.
-Справді? Ну і як тобі місто?
-Дуже сподобалось. Мені здається, що у Львові найкраща архітектура.
-Не згоден. Україна завжди славилася своєю народною архітектурою. І не тільки у Львові.
-Це дуже цікаво. Розкажи детальніше.
<span>-Ти знаєш, в Україні збереглось багато пам'яток народної архітектури XVI—XIX ст., серед яких чимало творів світового значення. Дослідження цих пам'яток вимагає зусиль спеціалістів різних галузей наук: археологів, етнографів, архітекторів, істориків. </span>
-Цікаво, про народну архітектуру Украни згадується в історичних джерелах?
<span>-У документах, що дійшли до нас з давніших часів, багато описів замкових комплексів, які належали феодальній знаті. Щоправда, не маємо відомостей про сільське житло, але зустрічаємо багато свідчень того, що, наприклад, ще в першій половині XVIII ст. житло козацької старшини було дуже подібне до хат заможних селян, козаків і міщан. </span>
<span>-Дякую за цікаву інформацію.
</span>
Стиглі жита- стигле жито. Орлине крило- орлині крила.Сувора зима- суворі зими. Безкраї степи- безкраїй степ. Плакуча верба- плакучі верби. Тонке стебло- тонкі стебла.
Для продажу товару знадобилась вага