Князів-(кн*аз*ів)
Вроде так)
1)Б<span>ожничок вишиваним рушником </span><em>навішений</em><span>
2)</span><span>Чи хороша, чи вродлива, чи до діла робітлива?
3)</span><span>Там така приязна та балакуча жінка!
4)</span><span>Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться.
5)</span><span> І худоба ота пропаде! зостанеться чорту </span><em>нетру́дженому.
6)</em><span>Луччий розум </span><em>прирожде́ний</em><span>, як навче́ний.
7)</span><em>Я</em><span> буду що-дня </span><em>наїджена</em><span> й </span><em>напита.
8)</em><span>Будеш смертю </span><em>караний.
9)</em><span>То козаки наші новобранці, що </span><em>забрані</em> в неділеньку вранці
10)<span>Будь воно </span><em>прокляте</em><span> від мене!</span>
<span>зорiють</span> [зорійут']----7 букв, 7 звуків
з склади, 2 наголошений
о,і,у---голосні звуки
з,р,й,т---приголосні звуки
з- твердий,дзвінкий
р--твердий, напівпом'якшений
й--м'який
т---м'який,глухий
4 НЕ СПИТЬСЯ (присудок) лікарю з чужого болю. (односкладне безособове речення)
5 Найбільше клопоту завдавав Устим КАрмалюк царському уряду.
Народного месника, кілька разів піймавши, кидали в тюрму.
6 Десь (обставина, прислівник) у (прийменник) вікна (обставина, іменник) хуговиця (підмет, іменник) била (присудок, дієслово), ЗЛАМАНЕ (дієприкметник) ХОВАЮЧИ (дієприслівник) КРИЛО (іменник) (відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом) .