Моя мама дуже любить квіти але захоплюється вона трояндами.Навесні вона завжди купує нову квітку і саджає її біля нашого будинку у садку.
Ось і вчора вона купила кущ троянд.Продавець сказав що вони будуть жовтого кольору.
Сьогодні мама саджає нову троянду.Від радості сіяє як та квітка.
Не можу дочекатися коли вона розквітне.Будемо сіяти утрьох.Я мама і троянда.
Вірний Петрів кінь Буланко мчав по високій траві. З-під його копит, розправивши рожеві й зелені прозорі крильця, бризкали на всі боки коники. Комах зносило вітерцем, і вони розсіювались далеко довкола. Кілька разів з-під самих копит мов хто викидав здоровенних зайців. Не раз із густої трави сторчма злітали розпасені куріпки.
Ребро пагорба високо знеслося вгору, і перед вершником відкрилася поросла деревами долина. Петро спрямував Буланка пологим схилом праворуч. Хоч кінь мчав по траві, було видно, що під ним широка справжня стежка.
Стустившись з пагорба, Петро пустив вірного Буланка тихою ходою. Може, кроків зо двісті протюпав кінь, тоді заіржав. Десь за зворотом відповіли слабким переривчастим іржанням. Петро підняв лук і почав напинати тятиву.
Ось крутий зворот стежки. Межи кущів тьопає кінь половий. Голову опустив, порваний повід волочиться. Кульбака на коні скособочилась у правий бік, з неї стирчить дві стріли.
То ж Степанів Лиско! Не дався татарам! Бродить степом, сумує за загиблим господарем...
Підігнавши Буланка до охлялого коня, Петро зістрибнув. Погладжуючи замордованого Лиска, вийняв з його загноєних губ вудила. Розстібнув підпругу, зняв сідло, повиймав татарські стріли.
Петро повів обох коней на дзюркотіння води. Напоївши їх у струмку, заходився коло бідного Лиска. Почав гострими паличками чистити рани. Кінь дрібно тремтів. Ран було чимало. Всі від стріл.
Петро набрав у казанок кришталевої води. Відійшовши подалі від струмка, заходився сокирою викопувати яму для вогнища. Відтяв засохлий сук, розколов на скіпки. Приніс шишок. Тоді, трохи поблукавши серед кущів, приніс у шапці вогких бульбуватих коренів завбільшки з голубині яйця. Висипавши у казанок, добряче помив. Це були плоди любки. Ще цю рослину називають “Люби мене, не покинь”. Наші дівчата її у ворожбі вживають. А вояки знають, що, це найкращі ліки від знесилення. Татари у військовому поході завжди запасаються любкою. П’яти бульбочок на цілий день здоровому вояку вистачає, щоб сили не втратити. Треба тільки вміти приготувати.
Петро розпалив вогнище. Поставив на нього казанок із свіжою водицею. Невдовзі на дні казана почали народжуватися маленькі бульбашки, а тоді відриватись і злітати вгору, над поверхнею закрутилася пара.
Тим часом Петро насилював чисто помиті бульбочки любки голкою на н
итку. Потім він потримав це “намисто” в окропі, щоб бульбочки не грічили, не пліснявіли й добре сохли. Після цього їх слід було б добряче висушити й розмолоти. З розмелених бульбочок на молоці або воді роблять бовтанку. Але то для людини. Коневі ж досить нашкребти й дати разом з перетертим на каменях розпареним вівсом.
Скоро усе було зроблено. Лиско куняв, опустивши голову. Петрів Буланко, приступивши до нього впритул, хльоскав хвостом. Він відганяв мушву і від себе, і від хворого товариша.
Петро прихилився спиною до нагрітої за день сосни і з насолодою вдихав запах розімлілої живиці. В казанку кипіла каша тепер уже для нього. З кущів розходилися духмяні пахощі. То чудодійна любка розкривала надвечір свої квіти.
Шести коринь гранн суфикс ий закинчення основа шестигранн
1 сьогодні ми були у великому театрі.
2 тече вода в синє море, на не витікає
3 весело забриніли струни
4 сьогодні ми з татом (мамою) бачили маленьких мурашок
5 настала зима вода перетворилася на лід двое друзів пішли кататися на санчатах.
6 за моїм вікном ростуть Кедри і смереки
Світ дуже змінився за останні роки. Наші батьки мали калькулятори, а ми вже життя не уявляємо без компьютера, інтернету. Вже не обов"язково відправляти листи поштою, дзвонити та зустрічатися , щоб домовитися про щось. Для цих речей є соцільні сайти, веб- камери, скайпи та інші придумки. Тому я вважаю, що одними з найважливіших знань в сучасному світі - знання компьютеру та його програм.
Але чи замінить нам техніка просте спілкування. Навіть онлайн не досконалий. Тому без гуманітарних знань , гадаю, також не можливо бути сучасноїю людиною. Що може замінити твори великих письменників, поєтів ? Невже в інтернеті ми зможемо знайти щось краще за пісні, які ми чули від ненькі, за вірші Лесі Українки ?
Сучасній людині бажано знати хоча б одну додаткову мову : чи то англійську, чи французьку, чи японську. Бо світ стає безкордонним.
Але, все одне, кожній людини потрібні не лише знання з цих наук, але й знання про екологію. Бо наш світ може загинути, якщо ми не врятуємо його від неуків.
Анатомія також дуже потрібна, разом з ОБЖ . Бо як інакще підтримати своє здоров"я.
Але головне, щоб у цих знаннях людина не загубила свою людяність. А це знання в нас не вихувати жодній науці.