Ружба<span> — це достатку рiч, сварка — вороговi свято. Друзiв</span> сто — i мало ïх. Ворог — i один — багато. Д. Бiлоус. У будинку людського щастя дружба зводить стiни, а любов утворює купол. У цих словах К. Пруткова образно визначена роль дружби в людських стосунках. Нинi, коли час збiгає надзвичайно швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не вистачає часу для спiлкування, а телебачення подекуди замiнює людське спiлкування — чи актуальнi питання глибоких, вiдданих дружнiх взаємин? Чи не замiщуються цi вiдносини поверховими приятельськими, якi засновуються на спiльностi справ i вiдпочинку? Дружба ушляхетнює життя, ïï шанували та возвеличували мислителi давнини. Дружба, в оцiнцi Аристотеля, — найнеобхiднiше для життя: адже нiхто не волiє жити без друзiв, навiть якби вiн мав усi iншi багатства. Далi вiн роз'яснював: Дружба ле тiльки неоцiненна, а й прекрасна — ми уславлюємо I того, хто любить своïх друзiв, мати багато друзiв — це чудово, а деяким навiть ! здається, що бути хорошою людиною i другом — це одне й те саме.Надзвичайно високо<span> оцiнюється дружба в украïнськiй культурi й ментальностi. Розкриваючи велику силу дружби, Григорiй Сковорода наводить слова Плутарха:</span> Дружба, супроводжуючи життя, не тiльки додає втiхи й чарiвностi свiтлим його сторонам, а й зменшує страждання, i Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радiсним, приємним i милим, коли друг поруч i разом iз вами втiшається. I як би пiдлесник не кував лихо, використовуючи насолоди i приємностi, треба знати, що вiн нiчого радiсного не вносить у дружбу.<span>Сковорода </span><span>навчав бути обачливим у виборi друзiв. Звичайно, час вносить своï корективи, але такi поняття, як дружба, любов завжди залишатимуться найвищими цiнностями. Вони являють собою якийсь таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюють життя радiстю спiлкування, взаєморозумiння, емоцiйно збагачують його. ”' У психологiï поняття дружба визначається як стiйкi iндивiдуально-вибiрковi мiжособистiснi вiдносини, якi характеризують взаємну прихильнiсть ïх учасникiв, взаємнi очiкування вiдповiдних почуттiв та вiддання переваги. Розвиток дружби передбачає слiдування ïï неписаному кодексу, що стверджує необхiднiсть взаєморозумiння, вiдвертостi та щиростi. Вона передбачає довiрливiсть, активну взаємодопомогу, взаємний iнтерес до справ та переживань iншого, щирiсть та безкорисливiсть почуттiв. </span>Серйознi порушення<span> кодексу дружби ведуть до ïï припинення, або до поверхових приятельських стосункiв, або навiть до перетворення дружби у ïï проз и лежнiсть — ворожiсть. Найбiльшоï iнтенсивностi досягає дружба в юнацькi роки та в перiод ранньоï зрiлостi, коли вiдзначається виняткова значущiсть вiдносин iз друзями, найбiльша частота зустрiчей i найбiльший обсяг спiльно проведеного часу. При цьому вiдносини мiж друзями наповненi глибоким емоцiйним змiстом i часто зберiгаються протягом усього життя.</span> Дружба виступає iнодi своєрiдною формою психотерапiï. Вона дозволяє висловити потаємнi почуття, якi переповнюють людину, та знайти пiдтримку тих, хто подiляє ïï думки. Для мене друзi мають дуже велике значення. Це найдорожчi люди пiсля батькiв. З ними я завжди можу бути вiдвертим. Разом iз друзями я швидше знаходжу розв'язання будь-якоï проблеми, з ними легше виконувати усiляку роботу, радiснiше проводити вiльний час. Я цiную своïх друзiв, намагаюся не сваритися з ними й допомагати ïм завжди, коли виникає потреба. Тож справдi, як стверджує украïнське <span>прислiв'я, людина без друзiв — що дерево без корiння.</span>
-Привет. -Привет. -Как дела? -Хорошо. У тебя как? -У меня тоже хорошо. -Ты завета придешь на танцы? -Да. А ты? -Я тоже. -Ну тогда увидемся. -Да. -Пока. -Пока.
Сонет і монолог є дуже близькими за змістом.Обидва герої сповнені розчарування та туги.Відсутність справедливості у злочинному світі наштовхує на думку про самогубство.Гамлета спиняє від цього кроку страх перед тим,що буде після смерті,та розуміння того,що потрібно боротися,а ліричного героя сонету-любов до друга,якому без нього буде важко і самотньо.
"У якій країні я б хотів жить?" Нещодавно я задумалась: у якій країні я хочу жити? Відповідь була неоднозначною: там,де жити добре.Але ж де так добре?Мабуть,в мозок кожної людини приходила така думка. Проживаючи в Україні майже кожен думає переїхати туди,де є порядки і усе контролюється державою і законом.Така "казка" існує в Європейських країнах,США,Великій Британії.Усіх тягне туди.Проте,чи дійсно там так солодко і добре?Вивчаючи кожну з них бачиш як світлі,так і темні сторони. Кажуть,добре там,де нас нема.Це абсолютно вірно.Шукаючи собі "невидимі" ідеали і проводячи себе у пошуках щастя,ми так і не знаходимо того ідеалу,який ми так довго шукали.Усюди є свої недоліки.Як є недоліки,то нам це не подобається. Я думаю,що треба припинити ці полювання за прекрасним,і творити це прекрасне у своїй країні.Інші країни стали країнами мрій через важку працю людей і влади над країною. Нема того,чого тобі не вистачає?Створи!Хіба це важко?!З кожного з нас починається демократична країна - країна людських мрій,з малесеньких цеглиночок:бажань і діла.Тоді наша Україна буде Раєм на Землі!