<span>Весна починається з перших її квітів - пролісків. Ще не встиг зійти із землі сніг, а вже пнеться до сонечка цупкий зелений паросток. Однієї миті він здається одним дужим стебельцем, яке невдовзі розкриється і з"явиться на світ ніжна, блакитна, але смілива й нетерпляча квітка. І від цього рясного холодного цвіту земля знову стає зимовою.</span>
1. Хоч би маленькую хатину він мріяв мати над Дніпром, щоб у
вечірнюю годину животворить своїм пером (М. Рильський). 2. Воронцов ніби становив найголовнішу, невід’ємну частину складного
організму полку (О. Гончар). 3. Не знаючи броду, не лізь у воду (Нар. твор
чість). 4. Ось і Настя, й Докійка втирають
сльози (І. Цюпа).
Миятс всрпяолівоясляослояиорягпсагшітачрочтрпаісяшгтаряолраі
Сьогодні видався морозний день. Білий сніг сліпить очі. Мереживом висить на деревах іній.
Важко зимою пташкам добувати їжу. Ось горобці знайшли скоринку хліба і б ються за неї. А ворона прилетіла і хвать скоринку своїм довгим дзбобом. Вертляві синички пильно оглядають кожну гілочку. Весь короткий зимовий день проходить у птахів у пошуках їжі.
Діти допомагають пташкам. Вони роблять годівниці і розвішують на деревах. Щодня насипають у них насіння, зерно, крихти хліба.
Диктант це ж тобі будуть диктувати , а повинен (а) буде писати. Можливо потрібен просто твір?