1) из армии уволили 250 наполеоновских генералов
2)распускалась национальная гвардия
3)< Закон о миллиарде для эмигрантов> предусматривал компенсацию бывшим эмигрантом за потерянное в годы революции имущество
4) согласно указам июля 1830г палата депутатов распускалась, избирательное право предоставлялось только крупным землевладельцам, отменялась свобода печати
Хрестові походи – це дуже велика тема і по ній написано не один десяток книг та іншої наукової літератури. У цій же статті ви дізнаєтеся про хрестові походи коротко – тільки самі ключові факти. І почати, мабуть, необхідно з визначення поняття.
Хрестові походи – ряд військово-релігійних походів монархій християнської Західної Європи проти ісламського Близького Сходу і язичницьких слов’ян (литовці). Їх хронологічні рамки: XI – XV ст.
Хрестові походи можна розглядати у вузькому і широкому сенсі. Під першим ми маємо на увазі походи з 1096 по 1291 рр. в Святу Землю з метою звільнення Єрусалиму від невірних. А в широкому сенсі сюди ще можна додати війну тевтонського ордена з язичницькими державами Прибалтики.
Причини хрестових походів у Святу Землю
Економічні проблеми Європи. Папа Урбан повідомив, що Європа вже не може прогодувати саму себе і всіх людей, що живуть тут. І саме тому він вважав за необхідне захопити багаті землі мусульман на Сході;
Релігійний фактор. Папа вважав неприйнятним той факт, що християнські святині (Гроб Господень) знаходяться в руках невірних – тобто, мусульман;
Світогляд людей того часу. Люди масово кинулися в хрестові походи перш за все тому, що за допомогою цього вони спокутують всі свої гріхи і потраплять після своєї смерті в Рай;
Жадібність католицької церкви. Папство бажало не тільки збагатити Європу ресурсами, але перш за все воно хотіло наповнити свої гаманці новою землею та іншими багатствами.
Причини походів в країни Прибалтики
Знищення язичників. Населення країн Прибалтики, особливо Литва – були язичницькими, чого не дозволяла католицька церква і їх необхідно було звернути в віру християнську або ж знищити невірних.
Також причинами можна вважати ту ж жадібність католицького папства і бажання отримати більше число послушників, більше земель, про що ми говорили вище.
Хід хрестових походів
На територію Близького Сходу хрестоносцями було здійснено вісім хрестових походів.
Перший хрестовий похід в Святу землю почався в 1096 і тривав до 1099 року зібрав кілька десятків тисяч хрестоносців. В ході першого походу, хрестоносцями були створені кілька християнських держав на Близькому Сході: Графство Едесса і Тріполі, Єрусалимське королівство, князівство Антіохія.
Другий хрестовий похід почався в 1147 і тривав до 1149 року. Цей хрестовий похід завершився для християн нічим. В час цього походу, хрестоносці «створили» собі самого сильного ворога християнства і захисника ісламу – Саладина. Після походу християни втратили Єрусалим.
Третій хрестовий похід: почався в 1189 році, кінець -1192 рік; відомий тим, що в ньому брав участь англійський монарх Річард Левове Серце. Йому вдалося захопити Акру, Кіпр, нанести кілька поразок Саладіну, але він так і не зміг повернути Єрусалим.
Четвертий хрестовий похід: почався в 1202 році і завершився в 1204. В ході походу був захоплений Константинополь. На території Візантії хрестоносці також заснували чотири держави: Князівство Ахейське, Латинську імперію, Герцогство Афінське і Королівство Фессалоніки.
П’ятий хрестовий похід стартував в 1217 році, а закінчився в 1221. Він закінчився повною поразкою для хрестоносців і ті були змушені покинути Єгипет, який вони так бажали захопити.
Шостий хрестовий похід: початок – 1228 рік, кінець – 1229 рік. Хрестоносцям вдалося повернути Єрусалим, але між ними почалися сильні розбрати через що багато християн стали залишати Святу Землю.
Сьомий хрестовий похід почався в 1248 році і закінчився повною поразкою для хрестоносців в 1254.
Восьмий хрестовий похід: початок – 1270 рік, кінець – 1272. Положення християн на Сході стали критичними, його погіршували внутрішні чвари, а також вторгнення монголів. В результаті хрестові походи закінчилися поразкою.
Наслідки хрестових походів на Схід
Після хрестових походів почався занепад феодального суспільства в Європі, тобто почався розпад феодальних підвалин;
Змінився світогляд європейців, які раніше вважали, що народи Сходу – варвари. Однак досвід показав, що вони володіли багатою, розвиненою культурою, риси якої вони перейняли і собі. Арабська культура почала активно поширюватися в Європі після походів;
Хрестові походи були серйозним ударом по економічному стану Європи, проте відкриття нових торгових шляхів поповнило казну;
Хрестові походи призвели до поступового і вже неминучого занепаду Візантійської імперії. Після того як її розграбували, вона вже не могла оговтатися від удару, через два століття її захопили мусульмани;
Італія стала головною торговою силою на Середземному морі, цьому також сприяло падіння Візантії;
Обидві сторони: християнський і мусульманський світ втратили багато, в тому числі людські втрати. Причому люди гинули не тільки від війни, але і від хвороб, в тому числі чуми.
<span>Хубила́й — монгольский хан, основатель монгольского государства Юань, в состав которого входил Китай. На Западе известен благодаря Марко Поло под именем «Кублай-хан»; это имя произносилось также как «Кубилай», или «Кубла».</span>
<span>В XIII - XV вв. в Причерноморье и Приазовье возникают итальянские торговые фактории, основанные Генуей, Венецией и Пизой. После того, как в 1204 г. крестоносцы захватили Константинополь, итальянские купцы обосновались в Византии, а из Константинополя проникают в Крым и на побережье Азовского моря. Одна из первых факторий - Порто Пизано (около совр. Таганрога) была основана Пизой в первой половине XIII в. Процесс интенсивной торговой колонизации Причерноморья начался в 60-егг. XIII в. , после того, как в 1261 г. Генуя заключила Нимфейский договор с Византийским императором Михаилом VIII Палеологом, по которому получила право плавания и беспошлинной торговли на Черном море. В 1265 г. такое право получили и венецианцы. Процесс колонизации Причерноморья и Приазовья сопровождался острой конкурентной борьбой как между Генуей и Венецией, так и между основанными ими факториями. Венецианцы и генуэзцы заключили также договоры с ханами Золотой Орды, по которым во владение им была отведена часть территории в Крыму и на Азовском побережье для создания торговых колоний (при признании верховной власти хана) . В 60-е гг. XIII в. Генуя обосновывается в Каффе (совр. Феодосия) , которая становится крупнейшим портом и торговым центром в Причерноморье. Венецианцы создали фактории в Солдайе (Судак в Крыму, ок. 1287 г. ) и Трапезунде (в 80-е гг. XII в.) . Всего в Крыму, Приазовье и на Кавказе насчитывалось около 40 итальянских факторий-колоний.</span>
<span>1По моему, просто в большинстве случаев они рассказывают о своей жизни и жизни своих знакомых. Название эпохи говорит само за себя - эпоха ВОЗРОЖДЕНИЯ - когда мир начинает открываться и выходить из собственной тени, люди начинают открывать этот мир для себя и имеют возможность рассказывать о нем другим. Так как нет ни телефона, ни интернета, ни телевизора, ни радио - путешествия это самый быстрый способ познать мир и передать ему новости.</span>