<span>Людина, мабуть, найпрекрасніше боже творіння. Це істота яка може мислити і відчувати, мріяти і уявляти, любити і ненавидіти. Це істота яка має безліч неповторних якостей, які невластиві іншим живим організмам. Саме ці якості і творять людину як індивіда. Якою ж повинна бути людина? Що є найціннішим у людині?Нажаль, дати об’єктивну відповідь на ці питання неможливо. Чому? Тому, що всі люди різні, а у різних людей і різні цінності. Дехто цінить у людях їх зовнішній вигляд, тілесну красу, одяг, суспільний статус, інші – душу, характер, а дехто оцінює людей як і по зовнішньому так і внутрішньому вигляді.Що ж для мене є найціннішим у людині?Мабуть, душа. Але і зовнішній вигляд інших людей я також ціню. Давні греки вважали, що людина повинна бути красивою як і тілом, так і душею. Я цілком поділяю їхню думку. Хоча вважаю, що некрасивих людей не буває, бувають люди які не вміють показати свою зовнішню красу. Але все ж таки в людині я найбільше ціню її риси характеру.Як на мене, то найголовнішою людською рисою є гуманність. Вважаю, що кожна людина повинна гуманно відноситися до оточуючих. Не можу терпіти людей, які зверхньо ставлять до інших, вважають себе найважливішими у світі.Другою рисою, яку я ціню в людях є чесність. Вважаю, що коли б усі люди були чесними, то у світі не було б підлості та лицемірства. Для мене гірка правда є ціннішою за солодку брехню.Ще однією рисою є здатність вислухати. Дуже поважаю людей які вмію вислухати і в потрібний момент дати пораду.Також в людях мені подобається така якість як позитивізм. Дуже поважаю людей, які завжди шукають щось хороше навіть у тих життєвих ситуаціях над якими інші плачуть.Ще в людях мені подобаються такі риси як: вміння вчитися на своїх помилках, здатність визнавати свою неправоту, а також вміння посміхатись життєвим труднощам.Ось що я найбільше ціню в людях.Всі говорять, що ідеальних людей не буває, мабуть, це так і є. Проте у кожного є ідеал якою повинна бути людина. Про свій я описала вище. Хоча я не зовсім йому відповідаю, проте постійно намагаюсь удосконалюватись і наблизитись до свого ідеалу. Здатність удосконалюватися впродовж життя і є найціннішою рисою у людині…</span>
Берегти - Бережу, Оберігатиму;
Пекти - печу, пектиму;
Просити - прошу, проситиму;
Хотіти - хочу, хотітиму;
В'язати - в'яжу, в'язатиму;
Сидіти - сижу, сидітиму;
Ходити - хожу, ходитиму;
надеюсь смогла помочь)))
Чудова серпнева зоряна ніч!
До самої землі схилилося синє небо.
В степу гуркочуть трактори. Вони орють землю і сіють озиму. Зерно пшениці падає в теплу землю. Зі степу линуть п*янкі похощі пізнього літа і нічний переклик польових мешканців.
В) ключ
У цьому слові немає звука [й], бо ю означає тут один звук [у].
У решті слів я, є, ю означає два звуки.
Мій відгук про Гаррі Поттера. Як же давно я хотіла написати цей відгук! Але все якось "руки не доходили". І ось недавно прочитала шалено емоційний та змістовний відгук Kitniss (Маруся ти - молодець!) І відразу ж
захотілося висловити і свою думку
про ці книжки.
Отже, романи про Гаррі Поттера!
Автор - англійська письменниця
Джоан Роулінг. У серію входять 7
книг:
1. Гаррі Поттер і філософський
камінь
2. Гаррі Поттер і Таємна кімната
3. Гаррі Поттер і в'язень Азкабану
4. Гаррі Поттер і Кубок вогню
5. Гаррі Поттер і Орден Фенікса
6. Гаррі Поттер і Принц-
напівкровка
7. Гаррі Поттер і Дари Смерті
Пам'ятаю, як зараз той момент,
коли я вперше подивилася 1
частина цієї саги. Мені було 13
років. Дуже зацікавив фільм, але
подивилася і забула. Потім вийшла
2 частина, я подивилася. І все, на
цьому моє знайомство з Гаррі
Поттером закінчилося. Не збагну,
де була моя голова??? Чому я
відразу ж не кинулася на пошуки
книг???
І ось, пройшло 7 років ...
Одного сестра мені сказала, що
скачала у співробітниці книги про
Гаррі Поттера і тепер читає, не
відриваючись, дуже подобається.
Запитала, чи потрібні вони мені? Я
сказала, що ні, якось не тягне зараз
читати, адже канікули (в
університеті я вчилася) і я хочу
якомога більше гуляти, а не
проводити час за читанням. Але
сестра все одно, прийшовши, в
гості, закачала мені ці книги на
комп'ютер, сказавши, що навіть її
чоловікові вони дуже подобаються,
може і я прочитаю.
І так "пролежали" вони в мене без
діла пару місяців, як раптом одного
разу, страждаючи від неробства,
стала шаріться в комп'ютері. Я
розглядала фотографії, слухала
музику і пр., як раптом натрапила
на папку "Гаррі Поттер". Відразу
згадала захват сестри і подумала:
"А чому б і ні? Почитаю, може
сподобається!"
І ось, почала я читати першу
частину ... Не буду нічого писати, а
тільки скажу, що коли я вирішила
зробити перерву, то зрозуміла, що
прочитала пів книги на одному
диханні!
Таким чином, цю книгу я
"проковтнула" за 3 дні! Дочитавши
її, відразу ж захотілося дізнатися,
що буде в 2 частини і пішло-
поїхало ...
Боже, це було якесь божевілля! Я
прокидалася з думкою: "А що там
далі? Швидше читати!" Читала
підлягає, з захватом і жадібністю!
Мама лаялася, адже стільки сидіти,
втупившись у монітор комп'ютера
вредноНо мені було все одно, лише
б читати-читати-читати про
пригоди улюблених мені трьох
друзів: Гаррі, Рона і Герміони.
З кожною новою частиною сторінок
ставало все більше. Якщо в 1 книзі
близько 300 сторінок, то в 5 їх вже
близько 900.
Але не дивлячись на такий великий
об'єм, я прочитала всі 7 книг за
місяць! Причому, 7 частину
прочитала ще до її офіційного
виходу в російській перекладі.
Постарався чоловік сестри, він
хакер
Фільми я принципово не дивилася,
тільки після прочитання.