<span><span>Аджиев, Анвар Абдулгамидович (10 марта 1914, Костек, Терская область, Российская империя — 21 февраля 1991) — кумыкский поэт.</span>
Анвар Аджиев родился в 1914 году в селении Костек (ныне
Хасавюртовский район Дагестана) в крестьянской семье. Окончил высшую
партийную школу. Работал в дагестанских газетах. Был председателем
республиканского комитета по радио и телевидению.
В 1934 году вышел первый сборник стихов Аджиева — «Обновление»
(«Янгырыв»). Борьбе дагестанцев с немецко-фашистскими захватчиками
посвящены сборники Аджиева «Наступление» («Чапгъын») и «Сабли»
(«Къылычлар»). В его послевоенных произведениях поднимаются темы борьбы
за мир, созидательного труда — сборники «Счастливые горы» («Талайлы
тавлар»), «Песни о счастье» (1950), «Споём да посмеёмся» («Йырлайыкъ да
кюлейик»). Последним произведение Аджиева стала повесть «Болтливая
утка», опубликованная в 1992 году.
</span>
И л1ыгъэрэ хахуагъэк1эрэ,1ущагърэ акъылк1э , ц1ыхугъэрэ нэмыск1э ди лъэпкъыр зыгъэбжьыф1эу л1эщ1ыгъуэ куэдым къак1уэц1рык1а ди лъэпкъым нобэми и мащ1экъым адыгэхэм и пщ1эр лъагэу зы1эта хэкул1хэр. «Ди лъэпкъым и л1ыхъужь» яхужып1э хъунущ апхуэдэхэм. Апхуэдэщ – Идар Темрыкъуэ. Темрыкъуэ лэжьыгъэшхуэ ищ1ащ, тхыдэми литературэми увып1э ин щеубыд. Ар къэбэрдей пщыхэм я нэхъыбэм “пщышхуэу” е “пщы нэхъыщхьэу” ябжырт. Ауэ къэбэрдеипщхэм яхэтащ ар къэзымылъытэ, абы пэщ1эувэ. Темрыкъуэ хущ1экъурт Кавказ Ищхъэрэм щы1эщ1элъ хэкум абы и купщ1эм хуэфэщэн пщ1эрэ увып1эрэ Къэбэрдей псом зэкъуэту щи1ыгьыным. Абы и хэк1ып1эт Къэбэрдейм къэралыгъуэ унафэр зы пщышхуэм щы1эщ1элъыныр. Апхуэдэ зы къэралыгъуэ лъэщ къызэгъэпэщыныр Темрыкъуэ и мурад нэхъ ин дыдэт. Ар къехъул1эн папщ1э Урысейм и политикэр къигъэсэбэпурэ, Темрыкъуэ Кавказ Ищхъэрэм лъэщ щыхъуным, урысхэм я ипщэ - къуэк1ып1э къэрал гъунапкъэхэр гъэбыдэным гулъытэ нэхъыбэ щыхуащ1ырт.Мы къэдгъэлъэгъуахэр щыхьэт тохъуэ Темрыкъуэ и пхъур урысей пащтыхьым щритым, и мурадам щыщ зы 1уэхугъуэр — Къэбэрдейм зы пщыгъуэ унафэр щыгъэувыныр быдэу игу зэрилъар. Адэк1э Къэбэрдейм щек1уэк1а 1у
Деякі еталони були придумані нашими предками і для визначення величини земельних ділянок. Це старовинні міри вимірювання площі, серед яких: 1. Квадратна верста. Згадка про цю одиницю, рівну 1138 кв. кілометрів, зустрічається в документах, датованих 11-17 вв. 2. Десятина. Це старовинна російська одиниця, розмір якої відповідає 2400 кв. метрам орної землі. На сьогоднішній день десятина дорівнювала 10925 га. Ця одиниця використовується з 14 ст. Її знали як прямокутник, сторони якого становили 80 на 30 або 60 на 40 сажнів. Така десятина вважалася казенної і була основною поземельної заходом. 3. Чверть. Ця міра орних земель була одиницею, що представляла собою половину десятини. Відома чверть з кінця 15 століття, і її офіційне використання тривало до 1766 р. Свою назву ця одиниця одержала від міри площі, на якій можна було засіяти жита в кількості 1/4 об'єму каді. 4. Соха. Ця одиниця вимірювання площі застосовувалася на Русі з 13 по 17 ст. Використовували її для податного обкладання. Причому виділялося кілька видів рала, в залежності від площі кращих земель. Так, така одиниця була: - служилої, що містить 800 чвертей добротної оранки; - церковної (600 чвертей); - чорної (400 чвертей).
Старовинні міри вимірювання довжини, площі, маси. Значення старовинних заходів вимірювання величин на Русі Для того щоб дізнатися, скільки смг є в державі Російському, проводилися перепису податних земель. І тільки у 1678-1679 рр дана одиниця площі була замінена на дворовий число.
Tabiat, uning mavjudligi uchun zarur bo'lgan inson barcha beradi. Lekin, ko'pincha bu sovg'alar, ikkilanmasdan, uzib gullar va evaziga hech narsa bermasdan, daraxtlar shoxlari holda taqdir biz yo'q. Yangi bir o'sadi bo'ladi, bir gap bo'ladi, deb bizga ko'rinadi. Atrofida aylanish, shu go'zal tabiati qanday qiyin bo'ldi. Biz faqat uning qadriga o'rganish uchun kerak!Tabiatning g'aroyib va uning boshqa mavsum biz bilan ne'matlar. Birinchi qadamlar, tabiat cho'tkasi olib kabi bahor, erga surgun, daraxtlar bo'yicha birinchi barglari bor. O'rmonlar va bog'lar hozirgi yozda tomonidan, ranglar berishning u gullar va daraxtlar gul. Kuzda daraxtlar qizil va oltin fireworks xiyobonlar va bog'lar bezatishni. Oltin kuz barcha atrofida tushgan barglari sariq gilam o'z ichiga oladi. Qish kelishi qor ustida yomg'ir bilan o'zgartiriladi. Ko'lda muz qaytmoqda, daraxtlar oq, bir palto bilan bajardi up. Uxlab sifatida, agar ularning egalik tabiat bahor qadar Qish va Malika bo'lishi kerak.Har qanday mavsumida, tabiatning noyob va nihoyatda go'zal.So'nggi yillarda tabiatni muhofaza qilish yaqindan e'tibor qaratilmoqda. Bu yaxshi emas, va shunday qilib, bizning Sayyora kelajagi haqida g'amxo'rlik qilish, qo'llab-quvvatlash ko'rsatgan va atrofimizdagi tabiat g'amxo'rlik kim ko'proq odamlar aylanmoqda. Va Ona, uning er pok go'zallik himoya saqlab qolish uchun umumiy burch va bizning vazifamizdir!