Осінь,нарешті, ти прийшла до нас, така гарна, красива, золота. Своїм гарним вбранням ти зачарувала всіх. Осінь, ти мов художниця розмалювала різними фарбами ліси, така таємнича та загадкова. Я дуже милуюсь коли ти розмальовуєш осінні листочки в жовто-багряний колір. Може бути, що ти пролетиш так швидкоплинно як і літо, але ж ти повернешся, првда ж?
1) прочитати з першої по десяту сторінку
2) я до вас по справі
3) по відношенню до нього
4) за пропозицією
способів спілкування, як зазна¬чалося, відносять також способи впливу однієї людини на іншу (або інших), коли ми прагнемо «спро¬вокувати» її поведінку в потрібному нам напрямі, знайти в системі її діяльності «слабкі місця», визначити фактори, що керують нею, і намагаємося змінити їх. Отже, будь-який вилив здійснюється з метою формування, закріплення або зміни установок, поглядів, взає¬мин, почуттів, дій тощо. Психологічні механізми різних за природою видів впливу не однакові. Кожний з них специфічний і застосовується за певних умов.
До групи психологічних способів впливу на людей належать на¬віювання, наслідування, психічне зараження і т. ін. Це механізми, які діють насамперед на несвідоме. Існує ще такий важливий спосіб впливу, як переконання. На відміну від попередніх його використовують тоді, коли хочуть вплинути на свідомість людини. Якщо дія трьох пер¬ших механізмів пов’язана переважно з некритичним ставленням лю¬дей до інформації, поведінки, емоцій тих, хто діє на них, то переко¬нання передбачає логічне мислення, критичний аналіз цих сигналів.
Переконання — це спосіб впливу, коли людина звертається до свідомості, почуттів і досвіду іншої людини з тим, щоб сформувати в неї нові установки. Переконання впливає не тільки на розум, а й на почуття, якщо звернення до інших супроводжується емоціями. Отже, переконання — це такий вплив однієї людини на іншу або на групу людей, який діє на раціональне та емоційне в їхній єдності, формує нові погляди, відносини, що відповідають вимогам суспільства.
Переконання не дасть належного результату, якщо його підміне¬но моралізуванням. Тому краще не вживати слів типу «мусиш», «зобов’язаний», «як не соромно» та ін. Така форма сприймається як формальна і до неї ставляться іронічно, а то і з презирством.
Перекопувати словом ‘— це велике мистецтво, яке потребує знань психології людей, законів етики й логіки. Саме про це писав відо¬мий вчений Б лез Паскаль: «Кожний знає, що поняття потрапляють у душу двома шляхами: через розум і волю. Шлях розуму найбільш природний, оскільки не можна погоджуватися ні з чим, окрім дове¬дених істин. Проте найбільш звичним є шлях волі… Це шлях низь¬кий…, через це всі проти нього
Я люблю дуже пташок. Я заними доглядаю особливо в зимку. МИ з татом будуемо годивници, годуемо пташок крихтами хлиба , даемо пити воду.Я завжди пиклувався про пташок и буду пиклуватися.
1
Психолог Вільям Штерн каже:
«Вирішальним у характері є не
певні риси, їхня сила, а те, як ці
риси поєднані, що людина
вважає головним».
2
Психолог Вільям Штерн каже, що вирішальним у характері є не
певні риси, їхня сила, а те, як ці
риси поєднані, що людина
вважає головним.
3
Вирішальним у характері, за висловленням психолога Вільяма Штерна, є не
певні риси, їхня сила, а те, як ці
риси поєднані, що людина
вважає головним.
1.
«Сила характеру, — каже
Костянтин Ушинський, — без
огляду на те, який він є, — скарб,
нічим не замінний. Але ця сила
сліпа. Вона однаково готова
руйнувати й творити залежно від
спрямування її».
2.
Костянтин Ушинський каже, що без
огляду на те, який він є, — скарб,
нічим не замінний. Але ця сила
сліпа. Вона однаково готова
руйнувати й творити залежно від
спрямування її.
3.
Сила характеру, як каже
Костянтин Ушинський, без
огляду на те, який він є, — скарб,
нічим не замінний. Але ця сила
сліпа. Вона однаково готова
руйнувати й творити залежно від
спрямування її.