Бити байдики:-):-):-):-):-):-):-):-):-):-):-)
Я живу у місті Києві, яке було засноване ще в 5 столітті. Це найбільший індустріальний, науковий і культурний центр України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу. Я мешкаю на Оболоні, цей район вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою. Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися розважальні центри, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п’яти- і шістнадцятиповерховими будинками. Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння… А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду. Для мене рідна вулиця краща від усіх місць
Серед лісу стоїть криничка.Вона дуже дивовижна тому що зцілює людей.І всі її любили і оберігали.Але у село в гості приїхав хлопчик якому було на все начхати і він вирішив її знищити.А коли не було води все гинуло худоба,рослини та люди.І хлопець зрозумів що він накоїв і вирішив попросити пробачення у людей,щоб вони допомогли йому збудувати кирницю яку він зламав.А за це йому було дуже соромно,але і ви не повторюйте такого бо зна що станеться.
Вітер під кущем приліг.
2.Сьогодні пташка сіла на моє віконце
3.До його чудовой пісні навіть пташки,дерева і квіти прислухалися