<span>26. У такому
реченні з прямою мовою правильно поставлені розділові знаки:<span>
</span><span>
</span>а) «Іди вже спати, Платоне, - сказав батько,
повертаючи до двору, - бо нам удосвіта на поле»<span> (П. Панч).
</span></span><span>21.
У такому реченні
допущено пунктуаційну помилку при прямій мові:<span>
</span>
а) «Хай
чабан, - усі гукнули. – За отамана буде».
(П. Тичина)</span><span>
(правильний
варіант:</span>
<span><span> «</span>Хай
чабан! –
усі гукнули, –
за отамана буде».</span>
<span><span>
22. У </span>такому
реченні допущено пунктуаційну помилку при прямій мові:<span>
</span><span>
</span>г) Маковейчик дзвінко оголосив: (-) «Піхота
піднялась!»
(О. Гончар)</span><span>
(зайве тире)</span>
<span><span> Що я знаю про міліцію
</span><span>Одного разу, ввечері, у вівторок; всі люди йшли додому, а я, співробітник правозахисної організації, кинула роботу, дім і йшла в міліцію.</span><span>Просто кількома годинами раніше мене і співробітників міліції, з якими мені довелося спілкуватися, відвідала думка про те, що я не все знаю про міліцію. </span><span>Так вийшло, що я знаю міліцію як установа, де пересічній людині буває важко і погано.</span><span>
</span><span>А для мене перебування всередині цього пункту було в своєму роді першим польотом у космос. </span><span>Я з цікавістю розглядала кожен закуток. </span><span>З першого закутка з "лобовим" склом можна розглядати людей. </span><span>Ділити їх на від'їжджаючих і приїжджаючих, тверезих і п'яних. </span><span>Прошу вибачення за прозу, але в той момент пейзаж за вікном ні на що інше не напоумив.</span><span>Я зловила себе на думці, що вийти з приміщення назовні у мене немає бажання ...
</span><span>... А зовні гуркотіла музика. М</span><span>ені запропонували поспілкуватися з одним з тих, з якими доводиться працювати. </span><span>Моїм новим знайомим виявився хлопчик.Я</span><span> почала з того, що привіталася і представилася. </span><span>Незнайомець прихильно кивнув головою. </span><span>І ми стали розмовляти.
</span><span>Хлопчик виявився не таким вже і маленьким. </span><span>Йому було 12 років. </span><span>Він говорив про себе потрошку і відповідав строго на поставлені питання: що приїхав із села, до якого дві години їзди на електричці, що живе з батьками, братом і сестрою, що вчиться в школі. </span><span>У пункті міліції опинився вперше.</span><span>Отже, за півгодини я дізналася: що один із співробітників прийшов працювати в міліцію "за покликом серця", а в іншого "так вийшло", що протягом робочого дня вони складають протоколи про адміністративні правопорушення, обходять найближчі території, перевіряють громадян по "орієнтуваннях </span><span>".</span>
</span>