Розбір членів речення. Речення складається із 5 частин
1: Варвара - підмет, напружено - обставина, прислухалась - присудок,
2: хоч - (сполучник не виступає членом речення), їй - підмет, і - (сполучник не виступає членом речення), було - присудок, чути - присудок, розмову - додаток, людей - додаток,
3: які - (сполучник не виступає членом речення), не - (частка не виступає членом речення), знають - присудок,
4: що - сполучник не виступає членом речення, їх - підмет, слухають - присудок, і - сполучник не виступає членом речення, навпаки - обставина, не - частка не виступає членом речення, хочуть - присудок,
5: щоб - сполучник членом речення не виступає, хтось - підмет, їх - додаток, чув - присудок
Речення складне, сполучникове, складнопідрядне означальне(які), з"ясувальне(що,щоб), допустове (хоч), неокличне, розповідне, складається із 5 частин
1 частина - двоскладне, повне, поширене, неускладнене
2 частина - двоскладне, неповне, поширене, неускладнене
3 частина - односкладне, неозначено - особове, непоширене, неповне, неускладнене
4 частина - односкладне, неозначено-особове, поширене, неповне, ускладнене однорідними присудками
5 частина - двоскладне, поширене, неповне, неускладнене
<span><span>***
Книжечки маленькі,
Аркуші біленькі.
В них вчимося ми писати,
І складати, і віднімати.
(Зошит)
<span>
***
</span></span><span>То в клітинку, то в лінійку,
Написати тут зумій-но,
І намалювати дещо зможеш,
Називаюся я … (зошит)
</span></span>Хутко стрибне на папір,
І, хоч вір, а хоч не вір,
Враз напише нове слово.
Ось і речення готове.
Вправно пише у руці,
Бачать всі старання ці.
<span>(Ручка)
</span>
* * *
Дерев'яний
Та довгенький,
Маю носик я
Гостренький.
На білому
Слід лишаю
І всіх діток
Потішаю.
<span>(Олівець)</span>
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Після "пісня" і "України" ми ставимо коми, бо це означення ( як вставна конструкція)
після "України" ми ставимо тире, бо називаємо яка саме пісня
Что? Диалог про подарок маме?