Наблюдение:мы наблюдали за тем как зрачок реагирует на то когда свет в близи или отделённый и у меня получилось так что когда свет далеко то зрачки маленькие потому что зрачки настраиваются туда где светлее всего, но когда близко то зрачки увеличиваются от того что им некуда настраиваться
Вывод:мы наблюдали затем как реагирует зрачок и у нас получилось так что если свет долеко зрачек маленький а если близко то большой.
писать или не решать тебе
Вот таблица <span>изменение крови в органах кровообращения больного и малого круга.</span>
Клетки нашей крови другой формы что позволяет переносить больше кислорода у нас они двояковыпуклые а у лягушек с ядром
Тис ягідний – вічнозелена деревидна або кущевидна рослина,
Кора червонувато – бура, на молодих пагонах гладка, на грубших гілках і
стовбурах лущиться від старості (вішаровується тонкими пастинками).
Деревина дуже тверда і важка, складається з тоненьких судин з х – ними
спіральними потовщеннями. Серцевинні промені складаються тільки з самої
м‘якоті, смоляні ходи відсутні.
Листкорозміщення чергове, на бокових горизонтальних гілках переходить
майже в супротивне, при цьому листя, завдяки черешкам розміщується
переважно в 2 ряди.
Насінний зачаток у тиса появляється піньої осені і зимує в стадії
утворення мегаспор, але на кожен з них утворюються архегонії. У тиса в
одному незценусі буває від 2-4 жіночих гаметодоїтів, що утворюються із
мегаспор, але на кожен з них утв. архегонії. У тиса вони оточені слоєм
прилягаючих клітин гаметодоїта. В оболонці яйцеклітини Taxus boccata,
яка прилягала до клітин оточуючого слою були відкриті плазмодесми, які
пронизували шари багаточисельних пор.
Насіння – бурий горішок, блискучий, твердий, довжиною 6-8 мм, з
загостреним кінцем, розміщений в глибині яскраво-червоної
м‘ясистоїоболонки (принасінника), схоже на ягоду, їстівне.
Висіяне насіння лежить в землі 1 рік, або і більше, поки не дозріє.
Тис ягідний – рослина вимоглива до вологості, грунту та повітря. Воно
найбільш тіньове із усіх хвойних порід дерево. Насіння дає щорічно до
глибокої старості, починаючи з 25 – 30 річного віку. Коренева ситема
добре розвинута, пластична, володіє ендотрофною мікоризою, завдяки чому
може пристосовуватись до різних умов. Молоді пагони, кора і листя
Ареал поширення тиса ягідного досить широкий. Він зустрічається в
Польщі, Чехії, Словаччині, Шотландії, Іспанії, Португалії, Греції,
Північній Африці. Східна границя ареалу тису проходить по території
європейської частини СРСР. Він рідко зустрічається вздовж узбережжя
Балтійського моря під покривом широколисто-хвойних лісів і більш часто
на схилах гір Прикарпаття, Карпат, Кавказу і Криму.
Північніше його ареал зміщується в Турцію, де охоплює побережжя Чорного
моря, західну і південну – центральну частину території Турції, і
заходить в Північний Іран біля Каспійського моря.
В Карпатській гірській системі найбільший осередок тиса (біля 160 тис.
штук на площі 20 га), зберігається в буково-ялицевому пролісі в долині
протоку Торміанець у Великих Татрах в Словаччині.
В Румунських Карпатах тис зустрічається дуже часто в межах висот 490
-1486 м над рівнем моря. В порівнянні із Словацькими Карпатами в
Українських росте значно менше тиса.
В даний час поодинокі дерева тису ростуть в Болехівському, Вигодському,
Надвірнянському, Солотвинському держлісгоспах, Івано-Франківській
області, а також декількох місцях Чернівецької та Закарпатської
областей. Досить цікава ділянка тиса збереглася в урочищах Велика і Мала
уголька на Закарпатті (1500 штук на площі 10 га) і займає друге місце в
Україні після заказника “Княждвірський” (15,1 тис. штук на площі 70 га).