<span>Твiр Степана Мацюцького "В гостях у весни" має таку назву, бо в ньому описана природа навесні. I описана вона не стороннiм спостерiгачем, а тим, кому вона близька. Тим, хто прийшов до неї в гостi.</span>
Одцвітають чорнобривці, посаджені маминими руками.
Ще спить земля, засипана снігом.
Каштани, розбуджені весною, нагадують свічки
Оленка, забута батьками, залишилася в садочку
<span>-Привіт! - Вимовив Ваня.</span>
<span>-Добрий день! Чим можу допомогти? - Вимовив бібліотекар.</span>
<span>-Скажіть будь ласка, а у вас є байки К.І. Чуковського?</span>
<span>-Є. Зараз принесу.</span>
<span>-Вибачте, а можете принести різні книги, щоб я вибрав одну і</span>
<span>взяв додому? - Несміливо запитав учень.</span>
<span>- Звичайно можна. У нашій бібліотеці є декілька різних видань.</span>
<span>Бібліотекар приносить книги.</span>
<span>-Ось, візьми на здоров'я.</span>
<span>-Спасибі! - Подякував хлопчик, вибравши потрібну книгу.</span>
<span>-Не за що. - Посміхаючись, відповів бібліотекар.</span>
<span>-До побачення! - Попрощався Ваня.</span>
<span>-Всього доброго!</span>
(Тому що) весна - моє найулюбленіше пору року. Після довгої та холодної або сльотавої зими у природи і у людини немов відкривається нова можливість жити. Не встигне стаять сніг, як земля перетворюється. Спочатку мокра і брудна, покрита напіврозкладеними торішнім листям, вона поступово висихає. Пригріває сонце. У повітрі "пахне весною". А як ще можна назвати ці дивовижні підбадьорливі запахи? Хочеться зупинитися і вдихати, напружуючи ніздрі, холоднуватий повітря, що пахне гіркуватою свіжістю.
Вранці калюжі ще затягує льодком, але скоро зникне і він. Потім напружуються і починають розкриватися бруньки, покривається маленькими зеленими листочками агрус, з землі вибиваються фіолетові стріли півонії, показуються тонкі ниточки нарцисів. Починають цвісти абрикоси, потім вишні, за ними інші дерева.
<u><em>Концовочку придумаешь сама ,ибо я устала :D</em></u>
<span>Удачи тебе :)</span>