Н.в. сімсот сімдесят дев'ять
Р.в. сімсот сімдесяти дев'яти
Д.в.сімсот сімдесятьом дев'яти
Зн.в. сімсот сімдесят дев'ять
О.в. сімсот сімдесятьма дев'яти
М.в. на сімсоти сімдесяти дев'яти
Підписаний документ:
Підписаний директором документ передали діловим партнерам компанії.
Документ, підписаний директором, передали діловим партнерам компанії.
Діловим партнерам компанії передали документ, підписаний директором.
Укладена угода:
Укладена вчора угода принесе багато користі країні.
Угода, укладена вчора, принесе багато користі країні.
Багато користі принесе країні угода, укладена вчора.
Проглошений закон:
Проглошений цього року закон потребує доповнення.
Закон, проглошений цього року, потребує доповнення.
Потребує доповнення закон, проглошений цього року.
Надрукований посібник:
Надрукований в цій типографії посібник виявився неякісним.
Посібник, надрукований в цій типографії, виявився неякісним.
Неякісним виявився посібник, надрукований в цій типографії.
1. УСЯ ГРОМАДА (рідмет) ПРАГНЕ (присудок), щоб СЕЛА (підмет) БУЛИ ВПОРЯДКОВАНІ (присудок). [ ... дієсл.], (щоб ...). - запитання ЧОГО?, підрядне з"ясувальне.
2. Коли б і СТАЛАСЯ (присудок) ПЕРЕМОГА (підмет), то ЦЕ (підмет) БУЛО Б (присудок) лише від Бога! (Коли б ...), [ ... ]. - запитання ЗА ЯКОЇ УМОВИ?, підрядне умови.
3. Тепер там, де СТОЇТЬ (присудок) нова ВЕЖА (підмет), СТАРАЮТЬСЯ нічого нового НЕ БУДУВАТИ (складений дієсл. присудок). [ ... вказ. сл., (де ...), ...]. - запит. ДЕ?, підрядне місця.
4. Спочатку ЦЕ (підмет) БУЛА ПІСНЯ (присудок), яку ВИКОНУВАЛИ (присудок) провансальські ПАСТУХИ (підмет). - [ ... ім.], (яку ...). - запитання ЯКА?, підрядне означальне.
5. Чим більше кішку ГЛАДИШ (присудок), тим вище ВОНА (підмет) горб ПІДНІМАЄ (присудок). (Чим ...), [ тим ...]. - затипання ЯКОЮ МІРОЮ?, підрядне міри і ступеня дії.
6. Щоб ІТИ (присудок) в ногу з часом, ПОТРІБНІ (присудок) не НОГИ (підмет), а ГОЛОВА (підмет). (Щоб ...), [ ... ]. - запитання ДЛЯ ЧОГО?, підрядне мети.
7. ПОТАПЧУК (підмет) КЕРУВАВ (присудок) так, щоб ТРИМАТИСЬ (присудок) посеред Дніпра. [ ... так], (щоб ...). - запитання ЯКИМ ЧИНОМ?, підрядне способу дії.
8. Зараз ВИ (підмет) ПИШЕТЕ (присудок) гарно, тому що НЕ БАЧИТЕ (присудок) за своїм твором нічого, крім самого твору. [ ... ], (тому що). - запитання ЧОМУ?, підрядне причини.
9. Є (присудок) і РУКИ (підмет), і ОХОТА (підмет), так що ЛАДИТЬСЯ (присудок) РОБОТА (підмет). [ ... ], (так що ...). підрядне наслідку.
10. Спритний ВІН (підмет) ХЛОПЕЦЬ (присудок), дарма що занадто все- таки МОЛОДИЙ (іменна частина присудка). [ ...], (дарма що ...). - запитання НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЩО?, підрядне допустове.
11. Немов ЧАЙКИ (підмет) над морем ЗЛЕТІЛИ (присудок), ВІТРИЛА (підмет) над обрієм ЗАТРІПОТІЛИ (присудок). (Немов ...), [ ... ]. - запитання ЯК САМЕ?, підрядне порівняльне.
12. Коли ОРЕЛ (підмет) КИДАЄТЬСЯ (присудок) до бою, ВІН (підмет) ВІДВОЛІКАЄ (присудок) увагу ворога від своїх дітей. (Коли ...), [ ... ]. - запитання КОЛИ?, підрядне часу.
13 Той ПОДАРУНОК () НАЙЦІННІШИЙ (), ЯКИЙ (підмет) ЗРОБЛЕНИЙ (присудок) власними руками. [Той ...], (який ...). - запитання ЯКИЙ САМЕ?, займенниково-означальне.
Мені доводилося бувати в Києві у якості туриста багато разів, і кожний раз, відвідуючи столицю нашої країни, я не втомлююсь
насолоджуватись прекрасною архітектурою цього величного міста з досить захоплюючою біографією. В Києві багато унікальних храмів,
які приваблюють своєю пишністю та неповторними рисами, але з першого погляду запала в мою душу головна церква землі Руської часів
Ярослава Мудрого, що була присвячена ним Софії, якій поклонялися стародавні Візантійці.
Я достатньо цікавився історією нашої столиці, тому мені відомо багато історичних фактів, пов’язаних з розвитком Києва. Вивчаючи
історію, я дізнався, що князь Ярослав довго та вдало правив Руською землею, тому його і прозвали Мудрим. Під цим ім’ям ще за
життя він став відомий серед своїх підданих та в інших землях. Стараннями Ярослава Мудрого столиця Київської Русі стала не гірше
Константинополя. При вході до міста князь збудував три кам’яні брили, найкрасивіша з яких отримала назву «Золоті ворота». Така назва
з’явилася тому, що брила була вкрита позолоченою міддю. Дехто з сучасників князя натякав йому на марнотратство, мов, навіщо ця
позолота, навіщо така розбудова? І навіщо таку велику церкву поставлено на пагорбі, звідки її було видно забагато миль до міста?
Але мудрий князь Ярослав був вдалим правителем и прекрасно розумів, яке враження справляють на гостей столиці Золоті ворота. Він
знав що робив, тому що ці ворота були лицем міста. Тому ж усі – і співвітчизники, і іноземці, і друзі, і вороги – нехай одразу бачать, який
багатий, могутній та красивий наш Київ!
Під час свого правління Ярослав Мудрий звів багато нових храмів, серед яких Георгіївський, що отримав свою назву в честь самого
князя, бо його християнське ім’я було Георгій, та Іринівский – на честь дружини Ярослава, шведської принцеси Інгігерди, яку охрестили
Іриною. А головну церкву столиці Русі Київської та всій землі руської, яка, незважаючи на історичні та природні катаклізми, дійшла до
наших часів і дуже вразила мене своєю величністю та архітектурою, він назвав Софією.
Собор було закладено на місці, яке і понині має велике історичне значення для нашого народу, бо на цій землі відбулася переможна
битва киян з печенігами. Собору було відведене найвище в місті місце, тому перед мандрівником, незалежно від того, через яку б браму
він не заходив до Києва, відкривався захоплюючий вид на багаття куполів Софійського собору.
Софія Київська мала не тільки величний, а й живописний вид і гармонічно розросталася у висоту, с першого погляду вражаючи тих, хто
бачив цей храм у перший раз. Стіни собору вже в той час, як і нині, біли вибілені, а цегла, з якої будувався храм, змішувались с рожевим
каменем, що утворювало чудовий орнамент та прикрашало стіни Софії. Мозаїки Софії Київської на початку існування собору займали
досить велику площу – майже шістсот сорок квадратних метрів. На превеликий жаль до нашого часу збереглося лише двісті шістдесят
метрів цього унікального виду живопису, але й те що залишилось, вражає кожного з нас своєю красотою. На сьогоднішній день мозаїки
Софійського собору є найбільшою пам’яткою монументального мозаїчного живопису, що збереглася до нашого часу у своїй первісній
красі. А ось фрески храму збереглися набагато гірше ніж мозаїки, і по причині багаторазових реставрацій багатьом з них було задано
непоправної шкоди.
Майстерність сюжетів мозаїк та фресок вражає мене кожен раз, коли я маю можливість помилуватися цим шедевром зодчества та
архітектури, який підкреслює витонченість біблейських сюжетів і складається в єдиний гармонічний ансамбль. Якщо зупинитись хоча б на
хвилинку та замислитися над красотою Софії Київської, внутрішнє живописне вбрання цього собору та його зовнішні лінії навіюють мені
<span>думки влади земної і небесної, її непорушність та велич.</span>
— членi речення, що вiконують однакову сiнтаксiчну роль, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком.