Кінець зими плавно переходить у перші весняні дні. Спочатку наступає похмура, тиха та тепла погода. Сніг поволі тане. Природа неначе завмирає в очікуванні чогось.Потім одного чудового ранку я прокидаюся, а на вулиці яскраво світить сонечко. Виходжу з дому, і хочеться зняти шапку. Хочеться також скинути зі своїх плечей важку куртку чи дублянку. Проте ще холодно, дме пронизливий вітер. Можна легко застудитися. Але настрій вже весняний, веселий та бадьорий.Звідкілясь з'являються зграйки горобців. Вони гойдаються на голих гілках дерев, шумлять, щебечуть. Де ж вони ховалися всю зиму? Їх зовсім не було видно.Після довгої та похмурої зими природа починає своє оновлення. Під сонцем стає крихким та мокрим сніг під ногами. По вулицях вже біжать струмочки, і можна запросто промочити ноги. У перші дні весни легко помітити, як на очах змінюється небо. Взимку і восени, навіть якщо день сонячний, воно якесь блякле. Чи то сизе, чи то бліде, чи то просто сіре. А тепер воно стає яскраво-блакитним!З кожним днем все менше на дорогах снігу та криги. З мокрої земіл через кілька днів уже полізуть перша зелена травичка. У палісадниках в людей, а також на лісових галявинах в цей час вже розцвітають перші весняні квіти. Це спершу тендітні біленькі проліски, а потім і жовтенькі крокуси.
<span>
<span>
</span></span>
Дівчинка знаходить горіх , який виявляється чарівним : він виконує бажання , але в тому випадку , якщо на нього падає ночами місячне світло . Дівча загадує бажання і у неї все збувається. Про горіх дізнається зла чаклунка і вночі вона краде горіх у дівчати , щоб горіх виконував бридкі бажання чаклунки ( захопити владу над людьми). Дівча вранці виявила що горіх пропав і хтось з друзів їй повідомляє , хто саме вкрав горіх. Разом з друзями дівчисько намагається перешкодити планам чаклунки , вони борються проти неї і забирають у неї горіх. Пізніше з'ясовується , що цей горіх втратила добра фея , яка тепер шукає його . Дівча і друзі повертають горіх феї , за це вона їх нагороджує подарунками і дарує їм щастя
Одного сонячного ранку хлопчик не хотел йти до школи. Його батьки уговарили .Ось и пишов вин до школы. Бачить свого однокласнныка.
И каже йому:
--Привет.Как твои дела.
--Ой у меня всё хорошо.А ты знаеш сколько время?
--Ну да. Семь (7)тридцать (30)
--Дякую ну гаразд торопимося до школы.
Хлопчику стало веселише йти у школу и вин завжди любив ходити з другом.
Цілими днями Улянка любила блукати в лісі. її приваблювала зелена галявина, сонячні промінці поміж дерев. Особливо подобалося їй лежати в траві на галявині, яку обступали високі пахучі липи. Галявина нагадувала дівчині маленьке земне озеро, яке пахло молодою травичкою. Уляна відчувала себе маленькою хазяйкою в цьому лісі. Допомагала йому: тушила залишений кимось жар від вогнища, щоб уникнути пожежі в лісі. Улянка зналамайже кожну рослинку, кожне деревце, які тягнулися до сонця. Згадувала дівчинка дідусеву казку.<span>
</span>
Червоний-Румян'ий. Писати -занотувати,нотувати.