1.Відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила спогадів.2.Ударив грім, і зразу шкереберть пішло життя.3.Невелика пасіка була огороджена низьким тином і обставлена од півночі очеретом.4.Бігла стежка в далеч і губилась, а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.5.Тягуче закашлявся грім, і об листя запорощали великі, мов боруб'яхи, краплі.6.Давно закінчились обжинки, і степ соляркою пропах, і ховрашок стоїть навшпиньки із соломинкою в зубах.7.Он красуються в траві ромашки, а там синіють запізнілі дзвіночки, а он горять пелюстки гвоздики.8.Тілько сухо й дзвінко тріщать у саду цвіркуни, та шарудять стривоженя тополі.
<span>1.Відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила спогадів.(Речення розповідне, неокличне, складносурядне; складається з 2 частин, сполучник сурядності - і; перша частина - односкладне, означено-особове, непоширене, неускладнене; 2 ч. - умовно двоскладне, поширене, ускладнене).
І так розібрати ще 2 складносуряні речення.</span>
Справжня кімната має бути світлим,затишним,теплим містечком.
А понятней можешь??или фотку хотя бы
Часом люди навіть не уявляють, які чудеса стаються, коли вони сплять. Увісні ми бачимо прекрасні картинки або сташні ситуації, проте, все одно, кожна людина любить спати...
Одного разу Костик лягав спати один. Його батьки пішли на вечірню прогулянкую. Хлопчик був не дуже слух'яним, тому спати він не збирався.В нього був молодший братик - Назар. Дітлахи не спали довгий час... Вже перевалило за дванадцяту, а Костик з братиком не спали. Їм було цікаво дізнатися чи насправді існує казковий Пітер Пен!
Коли вся вулиця лягла спати, діти помітили якийсь мерехт за вікном. То був якийсь світляк... Згодом до не слух'яних дітей завітав якийсь хлопчина. Костик не бачив як той потрапив до кімнати тому перше, дуже злякався, а потім зрадівши почав стрибати на місці. Пітер не промовив ані слова, лиш дивився на сонних, зрадівших дітей. Костик питав у нього,чи справді той вміє літати, а чи справді, він забере їх тепер до себе у країну? Та Пітер мовчав,лише дивися та похмуро супив брови.
В вікно залетів все той же світляк, виявилося -це Дінь-Дінь. Вона сказала хлопцям, що своїм не послухом вони викликали серед ночі Пітера Пена. Доречі ще вона сказала, що Костик полетить з ними і ніколи, ніколи не поернеться додому!
Костик злякано обійняв Назарка.Фея наказала прощатися. Засмучений хлопчина став благати відпустити його, та марно.
На ранок, Назарк прокинувся і не побачив Костика. Хлопчик дуже засмутився,і почав плакати. До нього одразу ж прибігла матуся та заспокоювала його. Він розповів їй, що Костика завбрав з собою Пітер Пен. Мати погладила по голівці дитя, та промовила, що не ворто засмчуватися, адже Костик зараз у школі й він скоро прийде цілий та неушкоджений.
Ответ:
Ось вже закінчилося літо,але я завжди буду його пам'ятати.Моє літо розпочалося дуже весело ,я гуляла(гуляв) зі своїми друзями,ходила(ходив) на річку(в басейн),читала(читав) книжки.Потім я поїхала(поїхав) на море зі своїми батьками.Там було дуже весело.Ми з батьками ходили на море кожного дня.На морі завжди були якісь розваги або конкурси.Їхати з моря зовсім не хотілося,але я розуміла(розумів) що дома мене чекають мої друзі.Приїхавши додому я одразу пішла(пішов) гуляти.Ми з друзями пішли в кафе, потім в парк і гуляли до вечора .Літні канікули дуже швидко пройшли.Але в останній день ми з батьками пішли на пікнік.Для мене це літо було найкраще і я завжди буду його пам'ятати.