Сміле слово -то наші гармати.
<span>Кажуть, перші згадки про інопланетян з'явилися ще за давніх
часів. Людям здавна хотілося вірити в існування інших форм життя у
Всесвіті. Звісно, жодних справжніх беззаперечних доказів існування
прибульців нема, тому все це лише фантазії, але вони можуть бути досить
повчальними насамперед для самих землян.
Я почав міркувати, що сталося б, якби я зустрів інопланетянина, — і
серйозно замислився. Як би я познайомив цю загадкову істоту з нашим
земним життям? Адже нехай навіть теоретична можливість такого
спілкування, просто фантазія, змушує замислитись над пріоритетами,
цінностями нашого життя.
Що є найважливішим? Чим перш за все варто поділитися, щоб показати
всі здобутки людства? Що є найголовнішим серед безлічі створеного
людиною за цей час? Це дуже непрості питання.
Мабуть, якби я зустрів інопланетянина, я б спробував звернути його
увагу на прекрасну природу нашої планети і на людську культуру. Мені
чомусь здається, що це найголовніше серед усього розмаїття навколишнього
світу. Насправді, навіть подорожуючи недалеко від рідного міста, я
бачив такі пейзажі, що подих перехоплювало від краси! А якщо тільки
уявити, скільки природних див зустрічається по всьому світі — це
справжня скарбниця вражень від чудової, нерукотворної краси!
Але поряд із дивами природи на Землі є й створені людиною дива —
архітектура, мистецтво, книги. Це теж могло б вразити. Універсальним і
неповторним засобом спілкування особисто мені здається музика, адже за
допомогою звуків передаються емоції, надзвичайно чисто і потужно. Іноді
музика просто творить дива!
<span>Напевно, природа і твори мистецтва стали б основним, про що я
розповів би прибульцю, коли б раптом зустрівся із ним. Звісно, цього не
станеться і не може статися, але така фантазія виявилась дуже корисною —
завдяки цьому я зрозумів, що вважаю найважливішим у навколишньому
світі, що є для мене найціннішим і що варто захищати та оберігати, аби
світ залишався таким чудовим, яким він є.</span></span>
Для кожної дитини її мама — найкраща в світі. Моя мама дійсно краща з мам. Уся наша родина дружна і щаслива завдяки їй. Нас у неї троє. І всі хлопчики. Мама іноді жартуючи говорить: «Не троє хлопчисьок у родині, а четверо». Це вона має на увазі тата, коли він пустує з нами на рівних. У ці хвилини мама зітхає, що Бог не дав їй дочки. Але ми знаємо, що це несерйозно, що вона усіх нас дуже і дуже любить.
<span>Головне в нашій мамі — це те, що вона завжди, як я тепер розумію, рахувалася з особливостями наших характерів, ніколи не намагалася зламати, підкорити, принизити. Карати за огріхи карала, але ніколи не принижувала нас, тому що бачила в кожному людину. Мама вчила нас стояти один за одного, допомагати завжди і в усьому, виручати у важких ситуаціях, пам'ятати, що у світі немає нічого дорожчого, ніж міцна родина, де один за всіх і всі за одного.</span>
Харків - це моє рідне й улюблена місто. У Харкові дуже багато красивих місць, але моє найулюбленіше це наш великий парк імені Горького.На мою думку цей парк є найкрасивішим та найяскравішим куточком в усьому Харкові. Коли ти ходиш стежками по парку, ти відчуваєш радість і захоплення, ти відчуваєш гордість за своє місто.
Але все ж таки виділити одне місце у Харкові просто неможливо, бо це найкраще місто в Україні й воно має дуже багато вражаючих місць.
Балакати розмовляти розказувати повідомляти гомоніти шепотіти кричати шепелявити горлати ярепенити базарити бовкнути ляпати )