<span>Актуальний заповіт Ярослава Мудрого був як і вчаси правління князя так і сьгодні, бо він проповідував єдність, працю на користь своєї землі, відстоював наше право на свою землю і заперечував зазіхання «варягів».Він підказує, як треба жити сьогодні, бо мудрість — вічна, вона не міняється з часом. Це значить, що заповіт Ярослава не втратив важливості й сьогодні, і ми, нащадки мудрого князя, повинні бути вдячними йому за його поради.</span>
100 років тому діти були іншими. Вони не грали цілими днями в комп'ютери , і не говорили з друзямм лише по телефону. Мої однолітки 100 років тому весь час проводили на вулиці. Падали з велосипедів, дерев, це було боляче, але це було щасливе дитинство.
<span>З давніх-давен люди складають пісні про своє життя й працю, про
важливі події країни. Згодом учасники цих подій вмирають, але
залишається пісня. Вона не забувається. її продовжують співати люди.</span><span>І тут перед нами оживає героїчна історія українського народу, його
гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй Батьківщині </span><span>В історичних піснях розповідається
про боротьбу нашого народу з турецько-татарськими нападниками, які часто
спустошували міста і села, розправлялися з людьми. Захисниками українського
народу в ті далекі часи були козаки. Вони не шкодували свого життя, обороняючи
рідну землю. </span><span><span> У </span>пісні
"Ой Морозе, Морозенку" розповідається про героїчну боротьбу
українського народу проти панської Польщі. Очолив цю боротьбу Богдан
Хмельницький. Головною силою у цій війні були селяни. Інколи їм допомагали
кримські татари. Але були випадки, коли татари робили грабіжницькі набіги на
міста і села України. </span><span> Мелодія цієї пісні сумна,
бо то за Морозенком вся Вкраїни плаче. Морозенко — славний козак, бився до ночі
глухої. Бій тривав довго, козаків полягло багато, але ворогів — утроє більше.
Морозенка замордували ворогі прокляті. Загинув Морозенко, але пам'ять про нього
житиме вічно. А пісня про нього є заповітом мужності й вірності рідній землі. А
скільки ще є таких пісень. У них відбилась безсмертна і жива історія нашого
народу, справжній характер України.</span><span> </span>
В исторії нашої літератури є діячі,які особливо й багатогранно ,відобразили в своїй творчості душу народу, його національну своерідність,поетичну вдачу.До таких належить Иван Петрович Котляревський,класик нової української літератури,видатний письменник-реаліст,автор славнозвісної "Енеїди" і "Наталки Полтавки"
У важкі часи самодержавства він розкривав духовну велич рідного народу,його мрії,у конкретних худ.образах утілив його віру у краще майбутнє.
Протягом 1794 року Котляревський розпочав літературну діяльність взявшись за переробку в бурлескному стилі Вергілієвої "Енеїди"