Лист, стоп, сто, лиса, лис,сито, лад
Наше кохання ще не вмерло воно процвітає як райдуга в небі невже невже це наше коханнянааашее воно таке таке палке як наче сонце душу розігріло ода воно ода воно це є воно це моє кохання як небо сонце ясне як промінь надії о невже це вонооооо
подобається
Спорт - одне з найважливіших занятть, що має бути у нашому житті. Воно робить людину здоровою та підтянутою, гарною та привабливою. Якби не заняття спортом, люди частіше б хворіли. Було б дуже важко подолати ту, чи іншу хворобу, адже спорт загартовує організм людини, робить його більш стійким, а без такої підтримки важко цього добитися. Якби не заняття спортом, зайву вагу було б неможливо скинути, бо фізичні вправи при цьому необхідні. Чоловіки були б невзмозі захистити жінку, а жінка не була б такою привабливою та здоровою, здатною народжувати дітей. Також, дуже часто спорт стає улюбленним заняттям, а іноді й допомагає людині знайти себе та досягти своєї мети - стати відомим спортсменом, здобути кілька, або більше медалей, кубків. Спорт - це спосіб життя, без нього воно не можливе, тож пам'ятайте це увесь свій вік і робіть усе можливе, аби бути здоровим !
Ми з класом вирішили, піти і поглянути на те озеро. Там було дуже красиво, але і холодно. Невдовзі я з Ольою відійшли дальше від колективу. Цю місцину я знала ще з дитинства, бо з батьками часто проводила тут час. Ми йшли на прогулянки, годували лелек, але на жаль тепер їх не було. Я дуже розчарувалась не побачивши жодного чорнопузого птаха, але розуміла що мороз помішав їм тут оселитись. Ми з Ольою гуляли навколо озера, тут ми побачили самотнього лелеку. Підійшовши ближче, ми зрозуміли що в нього було поранене крило і він дуже змерз. Я залишилась з бідолашним птахом, а Оля побігла по Тетяну Іванівну та клас. Коли всі прийшли ми обережно взяли птаха на руки і відвели його до школи. Там Тетяна Іванівна обмотала йому крило і ми його відігріли. І сказали що хтось повинен приютити птаха, доки все не заживе. Ніхто не хотів брати птаха, але я викрикнула що візьму його, буду піклуватись про нього, годувати і приділяти увагу. Тетяна Іванівна була не проти. Прийшовши додому, я розповіла все батькам і вони також були не проти залишити птаха, бо любили тварин. За пару місяців у Грицька, так я його назвала, крило зажило, і потепліло, йому було час відправлятись до зграї. Я дуже полакала коли ми прощались, але кожної весни Грицько прилітав до мене і я раділа кожного дня новій зустрічі з ним
Пелiкан ,сорока/ворона,качурка/казарка,горобець/журавель