На И падает ударение
водИчка
(дякуйу)вот таквот правильно я думаю да
Дитяча мрія твір
У кожної людини є своя мрія. У мене також, але їх декілька. Найперша, це стати незалежною людиною, мати професію, яка тобі до душі. Я мрію бути дизайнером саду та приміщень. Ця професія дуже популярна, завдяки їй можна потрапити до різних країн. Головне, щоб було у людини прагнення до її мрії.
Після того, як я досягну першої мрії, я хочу мати гарну сім’ю. В якій був би достаток, любов та взаєморозуміння.
Після всього цього я хочу потрапити до Іспанії та Франції, та взагалі побачити весь світ.
Я мрію бути гордістю для своїх батьків, хочу зробити все, щоб вони пишалися мною. Зробити все, що не зробили вони. Вони мріяли і мріють потрапити за кордон, а саме на відпочинок поблизу світового океану. Хочу здійснити їхні та свої мрії.
Зараз я закінчую 9 клас, потім здам екзамени і все, залишаться лише два роки, які я проживу ще дитячим та шкільним життям. Дорослішати не дуже хочеться, але щоб досягти своєї мрії, треба піти вчитись, а не залишатись вдома після школи.
<span><span>Людська душа – павутинка, химерне плетиво, що рветься навіть від легесенького подиху вітерця… А ще – дорогоцінне полотно, витонченості якого подивується не одна вправна ткаля, зрештою, на цілому світі не знайти людини, яка б могла створити щось подібне. Усвідомлення цього спонукало не одного знаного або ж і зовсім невідомого мислителя задуматися над вічними та складними мотивами людського існування. Очевидно, саме тому маємо змогу читати і ці поетичні рядки, сплетені уявою, наснагою, переживаннями, вірою та любов’ю львів’янки Галини Матвієнко. Народилася Галина у Львові. Тут закінчила загальноосвітню середню школу № 82, а також дитячу музичну школу № 1 ім. А. Кос-Анатольського – опанувала гру на бандурі. Цього року Галина Матвієнко стала випускницею історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, а також – аспіранткою цього навчального закладу.</span></span>