1)прочитаєш і спишеш сам
2)хмара (що криє ?) небо
сонечко ( що робить ?) не блисне
вітер ( як виє ?) вовком
дощ ( як висне ?) потоком
Кажуть, він бачить майбутнє.
Напевно, квіти ми вже не знайдемо.
1 варіант
Коли надворі зимно та сумно, одразу згадується весна. Так хочеться, щоб сонечко світило довше, а надворі ставало дедалі тепліше. Весна завжди асоціюється з початком тепла та ніби підготовкою до яскравого й привітного літа. Починають співати пташки, з’являються бруньки на деревах, а весняний дощ вже не такий непривітний, як восени. Кожний день стає довшим й довшим, і здається, що усі мрії от-от здійсняться.
2 варіант
Весна – це така дивна пора року. Ще досить холодно, і земля ще не до кінця прокинулась від зимового сну. Ще дмухає холодними вітрами, ще ллють прохолодні дощі, але в повітрі вже відчувається той неповторний аромат, що притаманний лише весні. Аромат свіжості, тепла та нового життя. Коли спостерігаєш, як кожного року природа народжується знову і знову, коли кожен день сповнений передчуттям розквіту та життя – саме тоді розумієш, що це і є головне диво, що існує в світі.
3 варіант
Я дуже люблю весну. Я можу годинами спостерігати, як пробивається трава крізь заспану землю. Я можу годинами милуватися, як наполегливо та повільно розквітають бруньки на деревах. І звичайно, можна безкінечно слухати, як гарно співають пташки, що вітають народження природи. Повітря, колись холодне та мовчазне, наповнюється життям та свіжістю. Таке можливо тільки навесні.
Спільнокореневі збірні іменники пропоную дібрати такі:
птах - птаство;
учень - учнівство;
комаха - комашня;
віти - віття;
малюк - малеча.