Б) Тільки в лісах шумів вітер і безкраїм проваллям хиталася темрява.
1) Вранці коли я йшов до школи я побачив гарну квітку. 2)мама купила мені морозиво 3) Я швидко зробив уроки та пішов гуляти 4) на уроці математики ми вирішували задачі я отримав 12 балів 5) Батьки на день народження подарували мені цуценя я дуже зрадів.
Як відомо, історія не любить слова "якби". Історики говорять так: "Це було, воно стало причиною того, що...".Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.Наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.І як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком...Історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.
Однією з найважливіших можливостей людини є слух.Завдяки слуху ми можемо почути,яким цікавим та різноманітним є наше життя. Ми можемо слухати музику,носолоджуватись нею.А які ж прекрасні звуки природи,спів пташок,звуки води,шелестіння листя восени.Звуків безліч.
Дуже важливо,що завдяки звукам,ми можемо спілкуватися,користуватися нашою мовою,розвивати її.
М и повинні ретельно вивчати нашу мову,вдосконалювати її,щоб мали змогу демонструвати її та пишатися нею.
Українська мова має дуже велику історію,це мова якою захоплюються всі.
Ми повинні дбати про неї,щоб дійсно кожен звук був подарунком.
У світлиці стало видно<span>, </span><span>хоч голки збирай.</span>
Довго робила домашню роботу, аж поки у хатi зовсiм стало темно, що хоч око виколи. А ніч темна, хоч око виколи.