Прикметники:Захоплюючі, цікаві
Дієслова: зацікавлюють, заохочують, навчають
Пригоди навчають бути більш самостійним.
Синонім подорож
Одного разу коли настала ніч, маленька дівчинка Софійка вийшла на подвір'я подивитися на зірочок, але вона там не побачила ні зірочки. Вона запитала у свого дідуся чому нема на небі зірочок. А дід сказав якось у вечорі десь сто років назад була собі відьма і вона зачарувала принця. Принц повинен кожний день збирати зірочки з неба. От напевно він усіх їх позбирав. Думає, думає Софійка й каже , а що треба зробити щоб повернути зірочок на небо? Дідусь подумав трохи і промовив, - ти Софійка повинна розчаклувати принца. Але як це зробити? Ось він там на горбі відьму чекає, щоб відати зірки. Ти повинна скоріше прийти за відьму бо якщо вона тебе побаче то зачаклує. Софійка гарненько все зрозуміла і вирушила в дорогу. Вона швиденько дійшла до горба і побачила там принця, гарного, світло русяве волося, карі оченята, тільки одна була проблема принц дійсно був зачаклований. Вона згадала про те що дід говорив. Дівчинка підійшла до принця схопила мішок з зірками і висипала їх усіх до останьої. Зіроньки зраділи почали підніматися на небо. Освітили ліси, поля, горби і все що ж на землі. Коли принц побачив всі зірочки на небі у нього пройшли чари злої відьми. А сама відьма зникла і ніхто більше не чув про неї. А принц закохався у Софійку і одружився з нею. Вони жили довго і щастливо після того дня. Від тоді цей день називають день народження зірок.
Тому що більшість людей хотіли віддати своїм близьким,рідним!Македонский віддав горів своїй коханій,бо він її дуже кохав!Кохана передала його своєму другові,слузі Олександра.А слуга віддав його Олександру,тому що він розумів що Македонський великий володарь!Який нищить усіх ворогів без поразок і він вирішив віддати його володарю щоб той став вічним і щоб на їхній землі завжди панував мир!
Ніхто не наважувався зїсти дарунок(горіх),автор хоче виразити нам про любов близьких людей,відвагу героїв!
Коли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати.
І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з’являвся вдома тиждень. Всі засмутилися, бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, але Мурчика ніхто не бачив.
І ось якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт, дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. А виявилося, що господарі цього будинку поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз всередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її в кухні на вікні. І Мурчик в їх відсутність ласував рибкою. А коли сусіди повернулися і помітили, швидко виліз і втік.