Як я, бідна, тут горюю, прийде, подивися
Срібним маревом повиті, коло сіл стоять
Як для мене, то осінь досить сумна пора. Наступають дощові дні, світла та тепла стає все менше, пробуджуватися треба рано, щоб не спізнитися до школи.
Але осінь має свої гарні моменти. По-перше, тішить те, що є вдосталь овочів та фруктів. Можна смачно поласувати свіжими яблуками, грушами, виноградом. По-друге, раді батьки, що важка праця на полях дала щедрий врожай. Домашні комори поповнились картоплею, морквою, буряком. По-третє, попри ранні пробудження кожен шкільний день приносить зустріч із друзями, однокласниками, вчителями. По-четверте, саме восени першого вересня відчуваю себе старшим. Адже переходжу в наступний клас.
<span> Усім цим мені подобається осінь.</span>
<span>
</span>
Школа - це маленька тепличка де вирощують есклюзивні квіточки) Я люблю свою школу)
Скласти твір на тему "Корінь навчання гіркий, а плід його солодкий" пропоную так:
З самого дитинства батьки привчають нас до того, що навчання є необхідністю. Але яке ж воно важке! Не всі люблять прокидатися щодня раннім ранком, йти до школи, сидіти там протягом шести або семи уроків, вертатися додому і знову навчатись. Корінь навчання гіркий, адже воно потребує зусиль, посидючості, наполегливості. Декому навчання дається легко, декому - важче. Проте, безумовно, школа - це та частина життя, що займає більшість нашого часу. І декому інколи так хочеться покинути все!
Не слід забувати про те, що плід навчання є солодким. Та людина, яка сумлінно працювала з самого дитинства, отримала достойні знання та навички зможе впевнено обирати той навчальний заклад, який є їй до душі. Вивчившись там, де хотілось, особистість стане майстром своєї справи та досягне успіху. Адже для того, щоб стати професіоналом, необхідно любити свою справу. Тож, вчимося та розвиваймося, адже знання - шлях до успіху!