Польша - злотый
италия - евро
франция - евро
монголия - тугрик
венгрия - форинт
швейцария - франк
япония - йена
бразилия - крузейро
китай - юань
индия - рупия
1) Картель -союз крупных предпринимателей какой-нибудь отрасли промышленности для обеспечения господства на рынке, извлечения самой высокой прибыли.
2)Группа аналитиков.
3)Принцип установления цен;раздел рынков сбыта;квот производства и сбыта участников;обмена патентами и другой информацией, имеющей коммерческий интерес.
4)Организован 23 декабря 1924 года и существовал до 1939 года
5)"ОПЕК", "Семь сестёр".
Сочинение как сберечь деньги деньги нужно беречь использовать их только в важных случаях если вы получаете меньше чем надо если у вас есть дети то больше денег вы тратите на них так как именно вас уже не остается вы задаете себе вопрос как сберечь деньги деньги можно сберечь так тратится меньше на детей и говорить научиться говорить нет
Решение:
<span><span><span><span><u>Приведём систему условий к каноническому виду:</u></span></span></span></span>
<span><span><span><span>
Там, где стоит знак неравенства "<=", то
к левой части добавляем еще одну новую переменную xi со знаком "+",
а если знак неравенства ">=", то xi со знаком "-". xi
>= 0).
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
Получаем систему уравнений:
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
-2*x1 + x2 +
x3 = 2
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
-x1 + 3*x2 +
x4 = 9
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
4*x1 + 3*x2
+ x5 = 24
</span></span></span></span>
<span><span><span /></span></span>
<span><span><span><span><u>Находим базисные переменные:</u></span></span></span></span>
<span><span><span><span>
Все переменные, которые входят один раз в систему
уравнений и они с коэффициентом 1, называются базисными переменными.
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
В нашем случае выберем следующие:
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
x5, x3, x4
</span></span></span></span>
<span><span><span /></span></span>
<span><span><span><span><u>Составляем начальную таблицу:</u></span></span></span></span>
<span><span><span><span>
* Вдоль каждой строки в таблице проставлены коэффициенты
при неизвестных в уравнениях-условиях
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
* В первом столбце проставлены базисные переменные
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
* В последнем столбце свободные члены
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
* В последней строке стоят коэффициенты при
неизвестных из функции F с обратным знаком
</span></span></span></span>
<span><span><span /></span></span>
<span><span><span>
</span></span></span> <span><span><span><u>Применяем симплекс метод:</u></span></span></span>
<span><span><span><span>
* Стремимся, чтобы в последней строке остались только
положительные элементы или равные нулю
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
* Стремимся, чтобы в столбце свободных членов
остались только положительные элементы
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
Для этого будем:
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
* Находить наибольшее значение по модулю в последней
строке,
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
Соответствующий элемент будет задавать ведущий
столбец
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
* Находим минимальное отрицательное отношение
элементов свободного столбца к элементам ведущего столбца,
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
находим соответствующую ведущую строку
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
* На пересечении ведущей строки и ведущего столбца
находится ведущий элемент
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
* Для всех строк кроме ведущей делаем
преобразование:
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
[новая
строка] = [старая строка] - E[il] / E[ll] * [ведущая строка],
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
где
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
E[il] - элемент при пересечение ведущего столбца и
текущей строки
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
E[ll] - ведущий элемент
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
* Элементы ведущей строки делим на ведущий элемент
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
* На место базисного элемента в ведущей строке
ставим переменную из ведущего столбца
</span></span></span></span>
<span><span><span><span><u>1 шаг.</u></span></span></span></span>
<span><span><span><span>
Базисные
переменные x5, x3, x4
</span></span></span></span><span><span><span>
Базисное
решение x1 = 0, x2 = 0, x3 = 24, x4 = 9, x5 = 2
</span></span></span>
<span><span><span><span><u>
2 шаг.</u></span></span></span></span>
<span><span><span><span>
Базисные
переменные x3, x4, x2
</span></span></span></span>
<span><span><span>Базисное
решение x1 = 0, x2 = 2, x3 = 18, x4 = 3, x5 = 0
</span></span></span>
<span><span><span><span><u>
3 шаг.</u></span></span></span></span>
<span><span><span><span>
Базисные
переменные x3, x1, x2
</span></span></span></span>
<span><span><span>Базисное
решение x1 = 3/5, x2 = 16/5, x3 = 12, x4 = 0, x5 = 0
</span></span></span>
<span><span><span><u>
4 шаг
</u></span></span></span><span><span><span>В последней строке остались только положительные
элементы или равные нулю,
</span></span></span>
<span><span><span><span><span> в столбце
свободных членов остались только положительные элементы, значит:</span></span></span></span></span>
<span><span><span><span>
Оптимальное
решение x1 = 3, x2 = 4, x3 = 4, x4 = 0, x5 = 0
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
Максимальное значение
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
F = 2*x1 +
3*x2
</span></span></span></span>
<span><span><span><span>
Подставляем оптимальное решение, получим:
</span></span></span></span>
<span><span>
Fmax=2*3+3*4
= 18</span></span>
У період дошкільного дитинства набуваються життєві навички, відбувається оволодіння універсальними засобами життєдіяльності, комплексом унормованих способів і форм соціальної інтеграції, регуляції поведінки, пізнання, спілкування з людьми, оцінки та символічного позначення зовнішнього і внутрішнього світів. Таким чином, відбувається становлення базового рівня особистісної культури дитини, її соціалізація, що ґрунтується на багатьох чинниках, чільне місце серед яких займає оволодіння системою споживчих знань.
Упродовж останніх років в нашій державі розроблена Концепція споживчої освіти для загальноосвітніх навчальних закладів (у рамках проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання»). Аналіз її [5] дає можливість зробити наступні узагальнення:
Провідна ідея споживчої освіти підростаючого покоління на сучасному етапі полягає в тому, що вона:
• сприяє набуттю вмінь робити власний споживчий вибір;
• навчає діяти відповідно до ситуації (наприклад, у тих випадках, коли порушуються споживчі права);
• допомагає у формуванні життєвих компетенцій.
Концепція споживчої освіти включає в себе такі складові - опис споживчих знань та шляхи їх реалізації.
Споживчі знання в структурі особистості:
• формують раціональне споживче мислення;
• базуються на законах споживання;
• задовольняють природні потреби людини;
• забезпечують якість особистого та суспільного життя;
• сприяють розумній і адекватній поведінці в процесі споживання товарів і послуг.
Шляхи реалізації споживчих знань:
• раціональна поведінка;
• інформування та консультування населення;
• розвиток економічного мислення;
• адаптація до реального життя.
Стрижнем споживчої освіти є виховання відповідальної особистості, яке передбачає:
• здатність до використання набутих знань та вмінь у власній життєдіяльності;
• творче розв’язання проблем, розвиток уміння критично мислити;
• раціональне опрацювання різноманітної інформації;
• прагнення змінити на краще своє життя і життя своєї країни.
У кінцевому результаті отримання споживчих знань формується комплекс компетентностей:
• уміння: жити і діяти в ринкових умовах; захищати свої права споживача; впливати на розвиток правової та споживчої свідомості громадян, їх культури; робити раціональний вибір; оцінювати рівень достовірності інформації; для прийняття рішень займати активну громадянську позицію; розв’язувати актуальні проблеми повсякденного життя;
• навички: володіння прийомами раціональної споживчої поведінки; використання універсальної моделі споживання; володіння ефективними процедурами претензій споживачів; толерантність поведінки та стратегії конструктивної діяльності; оформлення і ведення ділових паперів; отримання інформації про товари і послуги;
• ставлення: відкритість; свобода; демократичність; безпека; соціальна рівність і справедливість; активність; повага до іншого та його прав; готовність до співпраці; відповідальність за свої дії; висока правова та споживча культура;
• знання: про загальнолюдські, національні цінності; політико-правові знання; соціально-економічні знання; соціокультурні знання; здоров'язберігаючі знання [3; 5].
Проте залишилося поза увагою дослідників дошкілля як початкова освітня ланка. Адже дитина з моменту опанування мовними дефініціями використовує в своєму лексиконі такі поняття як споживач, споживчий кошик, споживання, виробник, товари, продавець тощо. У період дошкільного віку дитина починає усвідомлювати себе споживачем, у неї розвивається розуміння, які товари й для чого купують батьки чи інші члени родини, може пояснити їх призначення, поступово розширюючи і поглиблюючи своє власне споживацьке «Я». Тому є потреба дослідити питання формування в дошкільників споживчих знань та вплив їх на процес соціалізації.
Ми виходимо з такого наукового припущення: споживча освіта є одним із чинників пристосування дітей до нових і швидко змінних умов життя. Актуальність введення в зміст педагогічного процесу дошкільних навчальних закладів споживчої освіти полягає в необхідності формування у дошкільників раціонального споживчого мислення, що ґрунтується на законах споживання та природній потребі кожної особистості в якісному й безпечному добробуті, природному прагненні до поліпшення якості особистого та суспільного життя.