Ті ж учителі говорили, що з Тимка вийде художник. Він справді непогано малював. Однак вчитися далі не схотів. Після одного зимового надвечір 'я. Тоді з городу він спостерігав захід, захмарений, з льодовою сизгетю, яка внизу переходила в похмуру, що поволі наближала обрій, темінь. Од неї в Тимка вповзала відлюдьку-ватість лютневої ночі, на яку безнадійно щось очікувало<span> (Г. Штонь).
</span><span>…Горобина і ялина стояли поруч. Зовсім близенько одна до одної. І тому вони часто перешіптувались між собою. На ялинці росли хвоїнки і шишки, а на горобині – листя і грона жовтогарячих плодів. Ялинка дивилась на свою подругу. Горобині було незручно, і вона почервоніла. Кожен плід її спалахнув жаром. Ялинка замилувалась нею. Яка-то гарна горобина!
</span>
Приєднуюсь до вищесказаного.
У неділю алеями парку прогулюються відпочиваючі.
Яблуні посхиляли гілля до землі, рясно вкрите запашними плодами.
Н. тисяча вісімсот дев'яносто п'ять
Р. тисячі восьмисот дев'яноста п'яти
Д. тисячі восьмистам дев'яноста п'ятьом
Зн. тисячу вісімсот дев'яносто п'ять
Ор. тисячею восьмистами дев'яноста п'ятьма
М. (на) тисячі восьмистах дев'яноста п'ятьох
Якусь (й а к у с") 5 б, 5 зв, 2 скл, 2 наг. Духмяний-виключення.
Відлетіли, полетіли, мовчать.