<span>К мужскому роду относятся существительные, оканчивающиеся на <em>твёрдый согласный основы</em> или на <em>-и (дом, отец, баланс, банк, бартер, кредит, чай, край),</em> все существительные на <em>-тель (учитель, писатель, выключатель, показатель), названия месяцев(январь, февраль, апрель, июнь, июль, сентябрь, октябрь, ноябрь, декабрь),</em> заимствованные существительные <em>с основой</em> на <em>-ль, -нь, -рь (ансамбль, шампунь, рояль, вестибюль, календарь</em>).</span><span>К женскому роду относятся существительные с окончанием <em>-а, -я (жена, земля, идея, игра, информатика, миграция, фирма, функция),</em> существительные, оканчивающиеся на <em>мягкий согласный основы (жизнь, сталь, ночь),</em> а также существительные, оканчивающиеся на <em>твёрдый шипящий (молодежь, ложь, рожь, гуашь, ретушь, чушь, фальшь, глушь</em>).</span><span>К среднему роду относятся существительные с окончанием <em>-о, -е (окно, дело, поле, банкротство, безбожие, благо, богатство, ведомство, вероисповедание, приложение, кредитование, распределение),</em> а также все существительные на <em>-мя (время, темя, бремя, стремя, вымя, имя, знамя, пламя, племя, семя)</em> и существительное <em>дитя.</em></span><span>Исключение составляют существительные с окончанием <em>-а, -я</em> и существительные с нулевым окончанием на <em>мягкий согласный,</em>которые относятся к мужскому роду, так как обозначают лиц мужского пола: <em>дядя, юноша, москвич, юнга, медведь.</em> К мужскому роду относится также существительное <em>подмастерье.</em></span><span>К существительным общего рода относятся слова, обозначающие лиц <em>как мужского, так и женского пола</em> и обычно имеющие<em>оценочное значение: плакса, задира, умница, молодчина, жадина, обжора, соня, ябеда.</em></span><span>Существительные общего рода, обозначающие лиц мужского пола, согласуются с формами мужского род</span>
Власне українська лексика – це слова, які виникли в українській мові надзвичайно давно, з появою тих понять, які вони позначають. До споконвічної лексики належать слова, що позначають лічбу, назви місяців, дії, частини тіла, спорідненість, членів сім’ї, психічні стани, якості людини, предмети, продукти, тварин тощо. Ось деякі із власне українських слів:
Мама, батько, білий, бог (пан), боятися, брат,
вересень, весілля, вівторок, відьма, вісім, внук, вогонь, вода, володіти, вулиця,
два, двері, двір, день, десять, джерело, дзеркало, дивитися, дід, дім, добрий, дочка, друг, дух, душа,
Я 5 языков знаю тем более и украинский
Однорідні члени речення
<span>Однорідними називаються такі члени речення, які з'єднуються між собою сурядним зв'язком. Вони відносяться до одного й того самого члена речення, відповідають на одне й те саме питання, виступають одним членом речення. </span>
<span>Однорідні члени речення з'єднуються один з одним: </span>
<span>1) Сурядними сполучниками (сполучниковий зв'язок) та інтонацією: </span>
<span>Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний) ; </span>
<span>2) Тільки інтонацією (безсполучниковий зв'язок) : Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський) ; </span>
<span>3) Обома цими способами (змішаний — сполучниковий і безсполучниковий зв'язок) : </span>
<span>Розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (М. Стельмах) . </span>
<span>Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення. Однорідні члени речення зазвичай виражаються однаковими частинами мови і однаковими формами. Проте в ролі однорідних членів можуть виступати різні частини мови: А душа нашої людини проста, без хитрощів (О. Корнійчук) . </span>
<span>Однорідні члени речення можуть бути поширеними: Хмари пливли за вершини Казбека і затьмарювали місяць (В. Собко) . </span>
<span>У реченні може бути не один ряд однорідних членів, а два і більше: Дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (О. Войченко) . </span>
<span>Вимовляються однорідні члени речення з перелічувальною інтонацією однаковим тоном. </span>
<span>Якщо два однорідні члени протиставляються, то на першому інтонація підвищується, а на другому — знижується: Христина повернулась додому стомлена, але щаслива (Ю. Збанацький).</span>
Ожна людина на землі прагне, щоб її сім'я мала гарне життя, щоб у родині був мир, спокій та злагода. А для цього, на мою думку, треба, щоб кожен член родини усвідомлював свої обов'язки перед близькими та намагався старанно їх виконувати.
<span>У нашому домі я маю декілька таких обов'язків. </span>
<span>Я допомагаю своїм батькам у догляді за моїм молодшим братиком Миколою. Йому чотири роки. Я граюся з ним, читаю йому книжки. Вранці допомагаю мамі збирати його до дитячого садка, а інколи ввечері забираю його звідти. </span>
<span>Я слідкую за чистотою у своїй кімнаті. Кожен четвер, після школи, я мию підлогу, протираю пил з меблів, та поливаю квіти. Також у вихідні допомагаю батькам прибирати у інших кімнатах, виношу сміття до сміттєпроводу. </span>
<span>Кожного ранку та кожного вечора я гуляю з нашим собакою. Його звуть Нік. Свого собаку я дуже люблю. Він розумний, уміє виконувати декілька команд. Нік — один з моїх найкращих друзів, тому я гуляю з ним з великим задоволенням. </span>
<span>Я намагаюсь старанно та відповідально ставитись до своїх домашніх обов'язків. Вважаю, що цим я покращую життя своєї родини та допомагаю робити його спокійним та щасливим.</span>