Займенник— повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, який? чий? .
В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.
Прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні.
Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.
Я ненавижу цибулю і часник.
Ви не замислювалися, що коли ви посміхаєтесь і вам стає приємно і людям які навколо вас ви піднімаєте настрій своєю усмішкою!Усмішка прикрашає людину, додає їй щирості. навіть коли вам погано , пррсто посміхніться, і вам стане краще! Даруйте людям усмішки, і вони подарують їх вам!
Хоровий - це і є початкова форма. Тому, що він в називному відмінку та в чоловічому роді.
Сподіваюсь, що я Вам допомогла.