<span>Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) — міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.</span><span>Головні органи ООН: Генеральна Асамблея (ГА), Рада Безпеки (РБ), Секретаріат (генеральний секретар обирається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки на 5 років),Міжнародний Суд, Економічна і соціальна рада; Рада з Опіки; штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.</span><span>Члени-засновники — 51 держава (в т. ч. Україна). Станом на 1998 рік ООН нараховувала 185 держав-членів. З 14 липня 2011 року має 193 держави-члени[1]. Західна Сахара та інші маленькі держави не приєднались до ООН через їх невизнання.</span><span>Організація фінансується з обов'язкових та добровільних внесків від своїх держав-членів, і користується шістьма офіційними мовами: арабська, китайська, англійська, французька, російська таіспанська.</span>
Ответ: На мою думку сама природа подбала про те, аби все, що є в ній живим, було красивим. Красивий ліс, що вдягнувся в зелені шати, красиве поле соняшників, що повернули свої голівки до сонця — всюди присутня краса, що милує око.
Дитину змалечку привчають бачити й творити красиве, бо потворне не розвиває й не спонукає до злету думки, творчості, прагнень.
Красивими є не лише речі чи сама природа. Красивими є люди, особливо красиві своєю душевною красою. Бо такі люди добрі, привітні, вони ніби світяться зсередини. Такі люди тримають нашу землю, на них тримається весь світ, отже, саме така краса врятує світ. Це краса людяності, краса чистих почуттів, краса думок.
Объяснение:
1.Потемніло. завітрило, закружила курява
2.Аж морозом сипнуло поза спиною
3.<span>Пахло в повітрі торішнім листом і терпкими бруньками
4.</span><span>Тієї ж миті потемніло в очах
5.</span>Опівдні <span>зробилося зовсім тепло
6.</span><span>А слова дружнього за гроші не купити
7.Пахло чебрецем,свіжою травою
</span>
Синичко, дзвінкою піснею пробуди весну.
Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій.
Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. На зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. А там і листопад огорне все навкруги своїм холодом. Дні стануть короткими, небо буде похмурим, а дерева скинуть з себе останнє листя. Затихне парк без пташок, які повернуться до нього тільки навесні.
Де ж ти, літо, поділось, куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось.
Але парк не почуває себе самотнім. Жителі міста приходять сюди на відпочинок, блукають алеями, засипаними листям, дихають свіжим осіннім повітрям. І діти полюбляють гуляти в парку: ховаються одне від одного між деревами, збирають листя. А ось і грибники завітали сюди, бо осінь цього року щедра на гриби.
Гарно в старому осінньому парку восени, коли попрощався він з літом і прислухається до кроків зими.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.