Народні пісні України – це не тільки велике національне надбання, візитівка нашої країни та культурний спадок для майбутніх поколінь, а й дієвий спосіб лікування душі та тіла. Народні пісні України створювали протягом століть. Найкращою перевіркою якості пісень став час. Найкращі пісні дійшли до нас незміненими, їх співали наші бабусі і співаємо зараз ми під час хвилин смутку та хвилин радості. Українські народні пісні підкорюють наші серця різноманіттям жанрів, стилю, тематики, глибиною змісту, красою та легкою для розуміння поезією. В народних піснях України закладена могутня сила. Віршовані строки несуть в собі мудрість попередніх поколінь, яку хотіли донести до нас наші пращури. Якщо людина приділяє велику увагу пісні, відкриває для неї своє серце та залишає в душі місце для неї, це є кращим свідченням могутньої сили пісні.Вчені вважають, що народні пісні України позитивно впливають на наші емоції. Пісні нашого народу можуть викликати щирі сльози і нестримну радість. Це закладене генетично, саме так пробуджується генетична пам’ять, яка зберігає відомості про сумні та радісні події, кохання і ненависть, тяжку долю народу.Особливістю наших пісень є те, що поряд із сумом завжди з’являються ноти радості, надія на краще. Незважаючи на весь трагізм історичної долі, народні пісні України могли підтримати людину, підняти їй настрій та надати додаткових сил для подальшого життя. Роки поневірянь, принижень, кровопролитних війн та прагнення незалежності надали народній творчості особливого колориту. В нашому пісенному фольклорі відбуваються тонкі перехрещення трагічного та комічного. Українські пісні різноманітні за жанрами. Особливим жанром народних пісень України є побутові пісні. Цей жанр відображає особливості побуту українців, народні звичаї та історичні події, які мали вплив на побут простих селян.З часом народився новий жанр народних пісень України, пов’язаний з тяжкою долею українських чоловіків, змушених на десятки років ставати військовими. Цей жанр отримав назву – рекрутські пісні. В них відображений вербунок молодих хлопців та чоловіків до війська, примусовий набір, смуток та горе родини, трагедію прощання з коханими. Пісні українського народуЦіла низка народних пісень України пов’язана із особливостями праці наймитів на ланах та в садибах панів. Пісні про тяжку працю мають історичне підґрунтя, так як вони яскраво змальовують всі сторони життя української бідноти, змушеної за шматок хліба тяжко працювати.<span>Народні пісні України щиро та мальовничо розповідають про долю жінки та радості материнства. Жінка знаходиться на особливому місці в народній творчості. Особлива повага, шана та любов проливається поетичними струмочками. Розповісти про всю різноманіть народних пісень України неможливо. Наша нація відрізняється співучістю. Кожна подія нашого життя супроводжується піснею, спрямованою на вшанування та збереження наших традицій та побуту. Опинившись у світі народної музики, ви зможете відчути все те, що відбувалося з українським народом протягом століть.</span>
1. Імператор Китаю. 2. Пошук людей , які хоча б щось знають про відомого на весь світ соловейка. 3. Знаходження соловейка , за допомогою сільської дівчинки. 4. Чудовий спів маленької пташки. 5. Наказ імператора полонити пташку в дворці. 6. Посланець з Японії подарував імператорові Китаю залізного соловейка. 7. Сравжній соловейко втік. 8. Вгості до імператора прийшла Смерть. 9. Хоробра пташка врятувала імператора від Смерті.
Нам важко навіть уявити світ, в якому немає книги. До неї ми звикли з самого дитинства, вона розкривала перед нами дивовижні таємниці життя та давала корисні поради у важку хвилину, вчила нас розуміти самих себе.
Найважливіше призначення книги – зберігати знання, накопичені віками, і передати їх наступним поколінням. Завдяки цьому став можливий стрімкий прогрес людства в останні століття в галузі науки. Більшість наукових відкриттів робиться на основі раніше накопиченої й систематизованої інформації, результатах дослідів з усіх куточків світу. Знання, що ми отримуємо їх із книг, дозволяють нам рухатися вперед, не витрачаючи час на відкриття того, що вже комусь відомо. Книзі ми завдячуємо тим, що й сьогодні можемо насолоджуватися шедеврами давньої літератури. Як влучно пише
<span>
</span>
<span>Світ дитинства – це такий чарівний світ, в якому дитина може
пограти в ляльки, в машини, в м’яч. І хоча дитинство пролітає дуже
швидко, воно все-таки дуже цікаве, яскраве і веселе. Це незабутня пора,
пора мрій, щирої радості і дорослішання людини. Ми не повинні забувати
дитинство і повинні берегти його в своєму серці, і тоді воно не забуде
нас.<span>Дитинство – це безтурботність, веселість, радість кожної
людини. Згадуючи про своє дитинство, ми ніколи не можемо сказати, що
воно пройшло для нас погано або що нам було нудно. Це завжди хороші,
добрі і щасливі спогади нашого життя. Ми ростемо, вчимося життю,
починаємо усвідомлювати реальність саме в цьому віці. Саме тому в школу
починають ходити з віку 6-8 років. Ми краще и </span></span>