Можно на самолёт, поезде, автобус.
Так наверно
Хлопчик виростав і ставав все вродливішим. Мав “біле й ніжне личко, мов вирізьблене із слонової кістки, і золоті кучері – як пелюстки нарциса, і губи – як пелюстки червоної троянди , і очі – як фіалки” . Проте краса зовнішня обернулась йому на шкоду. Хлопчик дуже зазнався і почав вважати себе кращим за всіх. День у день ставав він жорстокішим . Почав насміхатися з немічних , кривдити тварин, поводитись невдячно зі своїми рятівниками. Прогнав свою власну матір , яка прийшла жебрачкою . Всі ці погані вчинки свідчили тільки про красу зовнішню , але чарстве серце всередині.
Та глузування з власної матері повернулись тим , що хлопчик втратив свою вроду. Тепер всі почали насміхатись з нього , як це він раніше робив іншим. “Це , певне , така кара за мій гріх”, – зрозумів хлопчик та й пішов шукати матір по всьому світу. Багато лиха зазнав він у тій далекій дорозі. Його черстве серце стало уважним та співчутливим до оточуючих. Так гидка врода зробила його внутрішньо красивим.
<span> Мені сподобалась казка, адже вона має радісне закінчення. До хлопчика повернулась його краса. Але тепер він вже був вродливим королем з чуйним серцем та доброю душею. Хлопчик став по-справжньому красивим.</span>
Уте: Соня Вот, я принес вам ваши книги. Соня: что у вас есть? Уте: два Эриха Кестнера. Соня: А как ты их любишь? Уте: При чтении "Эмиль и детективы" Я не мог найти конец. Фрэнк: Что является настолько большим о книге? Разве это преступление? Уте: Эмиль мальчик из маленького городка. Он ездить в Берлин, а в поезде он теряет деньги. На самом деле он спит, и со временем человек принимает его. Эмиль, естественно, хочет, чтобы его деньги назад. Помощь предоставляется на многих Берлин парень, просто детективов ».
Мы все разные,но и одновременно разные.Мы можем быть похоже по внешности на своих родных,джрузей...НО характеры,нравы у всех разные..И мы очень часто ошибаемся когда говорим что "вы похожи или вы одинаковы"..Но это совсем не так.Многим наоборот нравится что он похож на кого то а некоторым наоборот...Поэтому мы не можем точно утверждать что люди как то плохожи.Каждый по свое инентичен,и каждый по своему уникален.