Весна - прекрасна пора року. Тепло й затишно на вулиці. Сяє сонечко, кидаючи свої блискучі промені на голі кроні дерев. Тає лід, розпускаються бруньки, починають цвісти проліски. Де не де прокльовується травичка, по якій вже бігають комашки. Весною можна побачити сонних тваринок, які тільки розкрили очі і вишли зі своїх домівок. Тільки в цю пору весь світ наче оживає, стає світлішим.
Швидкий кенгуру,красивий кенгуру
Так тихо, що соромно порушувати цю тишу будь-якими рухами. Листя. Синє листя. Синє від інею. Гарячий чай. Крісло. Ковдра. Приємне тепло по тілу. Дихаю на змерзлі долоні і грію їхні про чашку. Хочу вигнати із собі залишки осені, стрибаю, щоб розігріти притулок, нарешті втомлююсь й аби завмираю .Павутиння. Мільйони ниточок павутиння. І люди. Листя. Сонце. Повітря. Знову павутиння. Тихо. Тепло. Сухо. Прозоро. Місто. Повільні рухи. Стежка. Стежка. Золото. Ліс. М'якість. Трава. Дерева. Небо. Тиша... Сон хилити. Не хочу заплющувати очі. Мить, ще мить. Хочеться бігти, кричати, несамовито нестися кудись удалечінь. Якась тепла свіжість. «Мурашки» по нині.
Бувають,моменти коли я сиджу і думаю чи можуть люди на справді змінюватись.І розумію,що людина змінюється кожну секунду свого життя. Деякі,люди не розуміють як можна змінитися ,але якщо цього хотіти то це трапиться.Людина з кожним днем змінює себе і своє життя ,допомогає іншим-і цим вона теж міняє себе . Є люди які одягають маску і все.Вони назовні гарні ,добрі,привабливі;але в душі вони все ті ж що і були раніше.Я можу зробити висновок:якщо людина змінюється ,то тільки в найкращу сторону.
У - окончание
Извиняюсь если не правильно