Золоті руки, світла душа, ясний сокіл
Розцілувати, <span>цьомати, цьомкати, цмокати.</span>
Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути.
<span>По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке. </span>
<span>Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я — вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки, можна подзвонити друзям і піти погуляти, покататись на велосипеді влітку або на лижах взимку. </span>
<span>Мама може попросити мене пропилососити квартиру, почистити взуття, купити хліба. Я допомагаю батькам з великим задоволенням, я дуже радію, коли можу зробити їм щось приємне. Іноді мама дає нам з батьком список того, що треба купити, і ми вдвох ідемо на базар. </span>
<span>Ще я дуже люблю ходити в гості до нашого сусіда з третього поверху, Миколи Олександровича. Він чудово грає в шахи, у нього навіть годинник спеціальний є. Граємо ми довго, години три. Дружина Миколи Олександровича завжди пригощає мене цукерками. Коли ми збираємось почати чергову партію, приходить моя мама кликати мене на обід. Іду, звичайно, що ж робити. </span>
<span>Іноді ми ходимо в гості до бабусі, до батькових друзів або маминої сестри. Вони також до нас приходять. </span>
<span>Але я над усе люблю вечір неділі вдома. Коли ми самі вечеряємо, розмовляємо, обговорюємо всі наші справи. Батько любить жартувати, ми багато сміємось. А ще ми п'ємо чай з матусиним пирогом з вишнями. Це так смачно! Потім можна трохи подивитись телевізор, почитати мого улюбленого Фенімора Купера. Я дуже люблю пригодницькі книжки. А там і спати час. Завтра до школи. </span>
Твір «Восени – по гриби»
В осінню пору люди прямують до лісу на «тихе полювання». Їхня «зброя» - це кошики та відерця. Вони шукають гриби. Адже саме восени грибки непомітно виростають в шарі мокрого осіннього листя.
Гриби треба вміти розрізняти, адже існують їстивні гриби та отруйні. Збирати все підряд заборонено, бо можна сильно отруїтися. Простіше за все розрізняти маслюки - вони неначе облиті маслом. Є ще в осінньому лісі також гарні білі гриби, руденькі лисички, тоненькі опеньки, маленькі рижики, біленькі грузді та зеленуваті сироїжки.
Багато виростає восени грибів неїстівних, які до того ж маскуються під їстивні. Наприклад, бліда поганка дуже схожа під сироїжки, але у неї є характерні кільця та обгортки унизу ніжки.
Всі гриби, хоч їстівні, хоч отруйні, покликані очищати ліс при підготовці до зими. Тому гриби треба зрізати акуратно ножичком, а не висмикувати з коренем. Якщо висмикнути гриб, то в землі не залишиться грибниці. Це означає, що гриб не виросте знову. Отже, коли наступного разу прийдеш до лісу, грибів буде вже менше. А шкоди природі робити не треба, тому що люди в лісі знаходяться у неї в гостях.
Небезпечно збирати дуже старі або червиві гриби. Ще не варто зрізати маслюки в тих місцях, де може бути радіація.
Найкрасивіший гриб в осінньому лісі – мухомор. Він вбраний, неначе на парад. Мухомор має червоний капелюшок з білими крапками. Цей гриб сильно отруйний. Я десь чув, що є такі хитруни по селах, які примудряються за особливим рецептом виварювати мухомори. І потім їдять їх! Але я не дуже в таке вірю,тому нікому не раджу робити експериментів з грибами
На мою думку, звірі - найближчі родичі людини, бо будь-який звір набагато більше схожий на людину, ніж рослина або гриб. Більшість звірів має чотири кінцівки, як і люди, можуть рухатися та живляться подібно до людей. До того ж, біологи - вчені, що вивчають живу природу, стверджують, що саме звірі є найближчими родичами людей.