Упродовж попередніх п’яти років Данило Галицький двічі відмовився від титулу короля: уперше через те, що посольство застало його не на рідній землі – князь тільки-но прибув до Кракова; удруге корона була надіслана без оголошення походу проти Данилових ворогів, на що він сказав: “Рать татарська не перестає. Зле вони живуть із нами. Та як можу я прийняти вінець без підмоги твоєї?”. Джерела кажуть, що і втретє у князя не було наміру давати згоду, проте він був змушений дослухатися до слів своєї матері Анни та польських князів Сомовита й Болеслава Сором’язливого: “Прийняв би ти вінець, а ми (готові) єсьмо на підмогу проти поганих”…
Якими ж насправді були інтереси обох сторін у цій гучній події? За одними даними, згода Данила Галицького була зумовлена постійною небезпекою нападів з боку монголів, а Святий Престол, надсилаючи корону, мав на меті залучити Русь до церковної унії. Проте, інші джерела зазначають, що коронація була вигіднішою саме папському престолові: в цей час папа виношував ідею антитатарської коаліції, до якої прагнув долучити ряд інших європейських держав. Звичайно, найбільшу надію Рим покладав на Галицько-Волинську державу. Проте Данило Галицький був не стільки зацікавлений у зведенні рахунків із татарами, скільки у вирішенні стосунків із північними сусідами – ятвягами і литовцями.
Проте, як свідчать літописці, великі надії молодого короля на допомогу з боку європейських держав не були виправдані. Данилові Галицькому, як і раніше доводилося самотужки воювати з ворогом. Перебудовуючи фортеці, реорганізовуючи війська, правителеві, на щастя, вдавалося успішно боротися і перемагати монголів і без сторонньої допомоги. Тож, можливо, першопричини прийняття позитивного рішення щодо коронації лежать не на поверхні – у межах площини боротьби з монголами, а дещо глибше? У 1252-1253 роках довкола Данила Галицького склалися декілька інших політичних обставин, що спонукали його до прийняття корони: по-перше, він брав участь у війні католицьких монархів за австрійську спадщину, з метою посадити на престол свого сина – Романа. Будучи коронованим, він мав змогу виступати на рівних правах із королем Чехії та князями Польщі у цій боротьбі. Другою причиною стала війна з Литвою, правитель якої – Міндовг незадовго до цього прийняв католицизм і також коронувався. Попри всі припущення, що їх усіляко приводять історики, із упевненістю можна сказати, що важливим наслідком коронації був факт надбання рівних прав із іншими коронованими особами Європи.
Крез был разочарован ответом Салона,потому что по его мнению,самый уважаемый и счастливый человек-это самый богатый человек.Больше всего в жизни греки ценили не богатство и должность,а ум и патриотизм.
Из ступней была создана четвертая каста. Каста слуг...Касты – это замкнутые группы людей, с определенными правами и обязанностями, передающимися по наследству. Переход из касты в касту был запрещен.
Главный бог – Брахма. Из частей его тела и произошли касты
Из своих губ бог Брахма создал самую высшую касту жрецов – брахманов. Они носили белую одежду.
Из своих сильных рук Брахма создал касту воинов и правителей – кшатриев. Ее представители носили одежду красного цвета.
Те люди, которые трудились, пахали землю, разводили скот, вышли из бедер бога Брахмы и составили касту земледельцев – вайшьев. Они носили желтую одежду.
А из пыльных ступней ног бога появились слуги – шудры. Они же занимались и ремеслом, что считалось у древних индийцев недостойным занятием. Одежда у них была черного цвета.
Вот так бог Брахма разделил людей, и значит, перейти из одной касты в другую было невозможно, сын крестьянина никогда не мог стать воином.
Выбирать себе занятия тоже нельзя, их уже давно определил и выбрал для каждого бог.
А можно ли было заключать браки между представителями разных каст?
<span>И вообще, у разных каст все было разное: одежда, еда, дома, занятия</span>
Причины:
1. Распространение крепостничества на юге и юго-востоке России, вызванное принятием Соборного Уложения 1649 года, начало массового ссылка беглых крестьян, что вызвало народное недовольство, особенно на Дону, где был традиция "С Дону выдачи нет";
2. Массовое ухудшение положения крестьян и посадских людей из-за повышения налогов, вызванное войнами с Польшей (1654-1657) и Швецией (1656-1658),бегство людей на юг;
3. Ухудшение положения служилых людей, " по прибору", охранявших южные рубежи страны:тяжелые повинности и характер землепользования.
Сроки: 1670-1671 гг
Территории: Дон,Заволжье, Поволжье
Состав участников: казаки,посадские люди, крестьяне, нерусские народы Поволжья(татары, марийцы, чуваши, мордва), Степан Разин, В. Ус, Ф. Шелудяк
Требования:
1. свобода зависимым людям;
2. наказать бояр,дворян,торговых людей, воевод "за измену";
3.захватить Москву, установить повсюду казачий порядок.
Итоги:
1. Жестокая расправа с восставшими. Казнь Степана Разина
2.Цели не были достигнуты3.Восстание не облегчило жизнь крестьян,но изменило жизнь донских казаков. В 1671 году они присягнули на верность царю, казачество стало опорой царя.