В образах дум Тарас Шевченко прагнув показати незламний дух українського народу. Образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, символом поступу до внутрішньох свободи. Символом що надихає жити, боротися, кохати. У своїх думах Шевченко відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве і розкрив у своїй творчості. Основні мовні джерела великий народний поет черпав із скарбів фольклору і живої ромовної мови.
Наступна пара не є коректною:
в) Олекса Довбуш - Антуан Лоран де Лавуазьє.
Антуан Лоран Лавуазьє - хімік і фізик.
Олекса Довбуш - один із найбільш відомих опришківських ватажків у Карпатах.
Поет називає теплими усі слова нашої мови, бо аони зародилися разом із нами. Аатор натякає, що найкращі теплі слова зьереглися в народних піснях, обрядах казках. У цьому вірші про слово сказано, як про найдавніше надбання народу, про його зв'язок з ісотрією, про те, що коли навіть ми мовчимо слова зьерігаються у пам'яті й душі.
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
<span>Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. </span>
<span>Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. </span>
<span>А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. </span>
як добре!як гарно навкруги !дякую тобі осінь за таку чарівну красу!!!
У драмі «Талан» М. Старицький ставить і розв’язує з демократичних позицій низку важливих на той час проблем, зокрема таких, як доля митця в буржуазному суспільстві, ставлення цього суспільства до митця перед народом та боротьба за реалістичні шляхи розвитку мистецтва. Події, змальовані в драмі, відбуваються в добре відомому для Старицького мистецькому світі. Чудово знаючи стан театральних справ на Україні, добре розуміючи велике значення сценічного мистецтва в житті народу, драматург правдиво відтворив важкі умови життя та праці акторів українських театрів. Він показав, що причиною цього було буржуазно-поміщицьке суспільство з його антигуманними законами життя та розтлінною мораллю. Старицький уперше в українській літературі порушив тему життя та творчих буднів українських акторів. Ця п’єса, як зазначає автор у назві, «Із побиту малоруських акторів». Драматург зображує діяльність прогресивних митців, що прагнуть своєю сценічною працею вірно служити народові.
У драмі «Талан» основну увагу драматург зосереджує на всебічному розкритті образу Лучицької, на показі її сценічного та особистого життя. Інші персонажі зображені блідніше: вони власне підпорядковані більш широкому розкриттю образу головної героїні твору. Користуючись великим успіхом на сцені, Лучицька прагне до особистого щастя, не розуміючи того, що воно для неї можливе лише в натхненній творчій праці на користь народу. Трагічна смерть артистки — типове явище у класовому тодішньому суспільстві, панівні кола якого вороже ставились як до справжнього мистецтва, так і до талановитих діячів сцени.