Біля (прийменник) вогню (обставина, іменник) присяду (присудок, дієслово) в
(прийменник)
час (обставина, іменник) смеркання (означення, іменник), щоб (сполучник) руки (підмет, іменник) обігріти (присудок, дієслово) тут (обставина, прислівник) на
(прийменник)
мить (обставина, іменник), щоб
(сполучник)
серце (додаток, іменник) нахололе (означення, дієприкметник) відігріть (присудок, дієслово) в
(прийменник)
цій (означення, займенник) осені (додаток, іменник), що (підмет, займенник), може (вставне слово не є членом речення, за морфологічними ознаками - дієслово), вже (обставина, прислівник) остання (присудок, прикметник).
Схема речення: [ ], щоб ( ), щоб ( ), (що ).
Питання треба ставити так: від головного речення до першого і другого
підрядного (навіщо? з якою метою?), від другого підрядного до третього
підрядного (яка?).
Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і послідовною); 1 просте речення - головне, односкладне, означено-особове, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення - підрядне обставинне мети, односкладне, безособове, поширене, повне, неускладнене; 3 просте речення - підрядне обставинне мети, односкладне,
безособове,
поширене, повне, неускладнене; 4 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом.
Складний життєвий шлях випав на долю Олександра Олеся (справжнє прізвище — Кандиба). Народився він в с. Крига (Білопілля) на Сумщині, закінчив Харківський ветеринарний інститут, працював у Харкові та Києві (1909 — 1919). У 1907р. у Петербурзі вийшла перша книга Олеся — "З журбою радість обнялась”, що принесла славу молодому поетові. В наступні роки з'являються нові збірки — "Поезії. Книга II” (1909), "Поезії. Книга III” (1911), "Драматичні етюди. Книга IV” (1914), "Поезії. Книга V” (1917).Не набувши чітких політичних орієнтирів, Олесь після Великої Жовтневої соціалістичної революції опиняється за кордоном (1919). Еміграція стала трагедією життя Олеся. Настрої пригніченості, нудьги і самотності наповнюють першу "закордонну” збірку віршів Олеся — "Чужиною” (Відень, 1919). "В вигнанні дні течуть, як сльози...” — такими словами розпочинається один з перших віршів книги. Невдовзі, у 1921р., виходить "Перезва” — збірка гостросатиричних віршових творів, що викривають життя, побут і політичні принципи емігрантської громади. Збірку (з'явилась у світ тільки перша частина її) поет видав під псевдонімом. Верховоди емігрантських кіл стали на перешкоді публікації нових віршів такого характеру. Почуття людини, позбавленої рідного дому, поглиблюються. В одному з віршів поет уявляє себе мертвим, але похованим в рідному краю, проте доля вигнанця гірша, ніж доля мерця.
Люди переховувались вiд татар у лiсах, нерiдко пiд водою, набираючи повiтря, а чайки , бачучи це, кружляли над ними.