Ти написала(в) правильно.
Серце матері це те, що з нами все наше життя. Коли мати дала тобі життя, вона дала тобі частинку себе. Якщо з нами щось трапиться, щось не значне, воно це миттю відчує. Материне серденько відчуває всі наші капризи і витівки, і воно із-за цього страждає і б'ється в несамовиті. Тому бережіть материне серце.
<span>Що посієш – те й пожнеш
Раніше, коли я чув прислів’я «Що посієш – те й пожнеш», думав, що воно тільки про працю людини. Зробиш щось – і тоді щось матимеш. Але якщо вдуматись у зміст цих слів, то їх можна перенести і на людські взаємини.
Посієш щось лихе, недобре – отож таке й збереш. Це будуть гіркі плоди з твоєї життєвої ниви. Нерідко можна бачити, що до людини, яка комусь бажає зла, лихословить, обманює, дуже погано ставляться оточуючі.</span><span>І навпаки. Коли людина щира, доброзичлива, чемна – то вона зі своєї ниви пожинає взаємність та пошану інших. Добро породжує добро, а зло роз’єднує людей, руйнує їхні душі.
А тому треба всім замислитись, чим же засіяти свою ниву, щоб пожинати добрі плоди.
</span>
У шкільному дворі кипить робота. Вчителі зібрали майже всіх учнів школи для того, аби привести подвір"я до ладу.Тут потрібно попрацювати: дерева обкопати, квітники прополоти, сміття замести, бровку побілити.
Завгосп роздав усім інструменти і почалась праця. Дівчата сапками пололи квіти дуже обережно. щоб не зачепити жодної квіточки, Хлопці лопатами обкопували дерева. а менші діти білили бровки. Усі знали, що це заради краси рідної школи. Від жари паморочилось у голові, тому учні познімали куртки, але роботу не кидали. Ось продзвенів дзвінок на перерву. вчителі дозволили дітям відпочити, випити води і просто пройтись. На наступному уроці усі знову прийнялись до роботи. Усі так дружно старались, що коли директор вийшов на вулицю , то не впізнав шкільного двору: скрізь було чисто, гарно і оновлено. Звичайно їхня робота не лишилась без винагороди: наступний день, для тих хто працював, був оголошений вихідний.
Хоровод- хорист, хорал.
Хороший - хорошіти,прихорошений