Головні герої :
Арсен Зненигора
Мартин Спихальський
Роман Войнов
Болгарські повстанці
<span>Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність, волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви. Тема гармонійного єднання людини з природою ("Давня весна"). Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності (поема "Давня казка").</span>
Тема: звернення людей до Бога, з молитвою про необхідність уберегти Україну, і дати її народу щастя й волю. Ідея: возвеличення сили Бога. Основна думка: клопотання й звернення до Бога не з власних інтересів, а для того щоб зберегти Україну та дбати про неї. Жанр: молитва. Художні засоби: Звертання "Боже...", метафори "Боже, осіни, просвіти, зрости, храни, зверни, дай" , повтори "Боже, дай ... многая ... волю ...", "Україну" , риторичні оклики "Ти на люд наш зверни!",
• рефрен: «Було колись…»;
• метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»;
• епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»; • порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»;
• звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Ірай же, море», «Добре, батьку, отамане»; • риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гості», «Спасибі вам!»;
• риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»<span> </span>