Наверное, о том, что всё-таки как страшно,что человек не умеет ценить что-то больше, чем свои желания...Если он для себя - самое главное, что есть в жизни, то вот какая беда может приключиться с ним... Ведь это настоящая беда - то,что он влюбился в прекрасную полячку, не смог противостоять этой любви и в результате стал предателем...
Что может быть страшнее и ужаснее...
Вот об этом, наверное, стоит размышлять... Такой красивый, сильный, смелый, - и такая судьба...
<span>Адрес Уолта Ирвина: Глен-Эллен, округ Сонома, Калифорния. </span>
Найбільш огидним явищем того часу автор роману вважав явищ рабства. Так склалося, що за сюжетом роману головний герой Дік Сенд і його супутники причалили до одного з тодішніх центрів світової работоргівлі – до прибережної африканської держави Ангола. Саме там ці люди не тільки побачили всі ті страхи рабства, а й стали його жертвами. На щастя, в кінцевому результаті їм вдалося врятуватися, але ті проблеми і жахи, через які вони пройшли, можуть вразити кожного читача і показати йому, наскільки страшною проблемою було рабство. Проблема рабства полягала не тільки в работоргівлі самої по собі, але і переслідуванні африканських племен і боротьбою з ними. Неодноразово автор словами своїх героїв виявляє своє крайнє засудження цього ганебного явища – рабства. Він закликає людей припинити це якомога швидше і з якомога меншими жертвами.
<span>Вечер в лесу. или Вечерняя жизнь обитателей леса. или болота)</span>
Ну ты прочитай и перескажи