Начальная форма: СТОЛИТТИТЬ
Часть речи: деепричастие
Грамматика: действительный залог, непереходный, прошедшее время, совершенный вид
Формы:
столиттить, столиттил, столиттила, столиттило, столиттили, столитчу,
столиттим, столиттишь, столиттите, столиттит, столиттят, столиттив,
столиттивши, столиття, столиттимте, столитти, столиттивший,
столиттившего, столиттившему, столиттившим, столиттившем, столиттившая,
столиттившей, столиттившую, столиттившею, столиттившее, столиттившие,
столиттивших, столиттившими, столитченный, столитченного, столитченному,
столитченным, столитченном, столитчен, столитченная, столитченной,
столитченную, столитченною, столитчена, столитченное, столитчено,
столитченные, столитченных, столитченными, столитчены
Навесні калиновий кущ стає схожим на наречену. Він весь вкривається білим цвітом. За літо вона росте і стає червоною, як той мак у полі.Восени калина красується своїми червоними кетягамию, якими залюбки ласують птахи. Люди також її використовують як ліки. Можемо зробити висновок, що не дарма поети так гарно і ніжно описують калину адже вона за усі пори року гарненька.
Ким би я хотіла стати в майбутньому
<span>Після шкільних років ми станемо на порозі самостійного життя. Настане час визначити свої уподобання й обрати одну з доріг, на якій би можна було б якнайповніше себе реалізувати. </span>
<span>Нелегко обирати фах. На сьогодні налічується близько чотирьох тисяч різноманітних професій. А треба обрати ту, яка приносила б людині задоволення від праці і користь людям. </span>
<span>Я б хотіла присвятити своє життя людям: хочу стати лікарем. Чому? Тому, що найбільше диво і найдорожчий скарб у світі - це життя людини. Оберігати здоров'я і життя людей - найблагородніша справа. </span>
<span>Професія лікаря - одна з найдавніших професій на землі. Ще змалку пам'ятаю доброзичливих, лагідних людей у білих халатах, що приходили мені на допомогу, коли я хворіла. Професія лікаря потребує пос-тійного вдосконалення, великих знань, високої майстерності; бо кожен час має свої "хвороби віку". І, на жаль, цим хворобам немає кінця. </span>
<span>Колись лікарі навіть мріяти не могли про пересадження певних органів, а сьогодні - це реальність. Але, на жаль, людство зараз має такі хвороби, як СНІД і невідомі екологічні захворювання. І знову лікарі борються за здоров'я і життя людей. </span>
<span>Не останню роль у моєму виборі професії відіграли література та кіно. Лікарі, медичні сестри, санітари перш за все турбувалися про життя інших людей, виявляючи при цьому свою безстрашність, мужність, вміння приймати правильні професійні рішення. Де ллється кров і гинуть люди, там першими на допомогу приходять медики. </span>
<span>Війни, екологічні та природні катастрофи, аварії несуть людям біль, горе, смерть. Оперативна своєчасна допомога медиків рятує життя людей, що потрапили в біду. </span>
<span>У роздумах про своє майбутнє я звертаюсь саме до таких особистос тей, що раз і назавжди присягнулися словами клятви Гіпократа і не зрадили її, прагнули кожен мірою своїх можливостей служити найгуманнішій справі на землі. Я прагну стати лікарем, бо хочу турбуватися про здоров'я людей, продовжувати їхній вік, вчасно рятувати їм життя, надаючи їм професійну медичну допомогу. </span>
Синичка – маленька пташка. Вона трохи менша від горобця. У неї чорна голівка, білі щічки, груди жовтенькі, а спинка зеленувата. Живее синичка у лісах, садах, парках.Маючи високу температуру аж (45С0) синички, не лікуються. Чому? Це у людей при температурі 42С0зсідається білок і вони гинуть, а для синичок, як і для всіх птахів, висока температура тіла є нормальною. І потрібна вона для польоту. Адже, щоб літати, птахам потрібно мати багато сил (енергії). І висока температура допомагає їм їжу швидше перетворювати на енергію.До того ж синички дуже рухливі. Є близько десяти видів цих пташок, але найчастіше зустрічається синиця велика. Насправді ж вона зовсім невелика, Але серед своїх синичок родичів найбільша. Ця пташка не відлітає зимувати в теплі краї а залишається у нас протягом усього року. У наших краях, крім синички великої, поселилась синиця блакитна, чубата, і синиця чорна.Стрибаючи с гілки на гілку, синичка нишпорить по всіх щілинах, шукаючи комах та їх личинки. У літку родина синичок споживає за день 150 довгих (3-4см) гусениць а за рік знищує декілька десятків комах. На добу синичка їсть 5-6 разів і з’їдає скільки комах скільки важить сама. Своїм малятам батьки – синички носять їжу аж до 350-390 разів на день. Усі синички люблять зависати на дереві вниз головою і розкльовувати їжу притискаючи її лапкою до гілки. Особливо цікаво спостерігати як акробатка їсть підвішене сало. Ледь розвеснится, а вже чути чіткий звук, сінь-сінь-сінь. Це старається самець синиці великої. Настав час знайомитися і будувати гніздо. Але цим займається тільки самичка. Вона може влаштовувати його будь-де, у щілині стіни, у поштовій скриньці, у старій консервній старій бляшанці а інколи у шпаківні, чи дятловому дуплі. У своє житло синичка наносить сухого моху, трави и листки.А серединку, де лежатимуть маленькі білі з рожевими цяточками яєчка. Пташка вимощує ніжним пуховим пір’ячком і шерстю тварин. Невдовзі у гнізді з’являється 8-10 пташенят. Молоді синички залишають рідну домівку через 15-20 днів після народження і зразу пробують літати.