<span>д) [ ], а [ ], (який).</span>
<span><span> [Над школою вдень і вночі шуміли могутні, повні сил і снаги осокори ], а [біля них, на світлій сонячній галяві, мов сестра у пишному вбранні, молода білокора береза, весела й привітна, безтямно закохана у вітер ], (який так любив ранками й вечорами розчісувати її довгі зелені коси).</span></span>
Вечірній час і тепло ,ось про ,що думала дівчинка,коли замріяно дивилася у вікно.А там йшов дощ уже другу години,дуже сильний та холодний .Погода здавалася на перший погляд жахливою та неприємною.Але чи справді це так?
Дівчинка прислухалася і щось почула крізь відчинене вікно,вона чула дивні звуки.Вона ще не знала,але це була музика дощових крапель,коли уже мама їй розказала про таку незвичайну музику дівчинка.Ця мелодія могла дати відповідь на багато запитань,та розказати багато чого цікавого,але після себе вона залишила ще більше питань і загадок.Але все ж кожного вечора,коли йшов дощ, дівчинка тихо сиділа ,і замріяно слухала,як музика дощових крапель розповідає їй все все.
Я без діла не сиджу, гарні квіти посаджу, рано брата розбуджу, бо в садок його воджу.
Моя мама гарна господиня і я хочу теж хочу бути такою справною господинею як моя матуся. Кожного дня я допомагаю своїй матусі по господарсту. Матуся мені дає відповідальні справи повитирати пил ганчиркою, помити посуд, скласти посуд. Коли я виросту я обов'язково буду такою господарочкою як моя матуся.