Нещодавно мій товариш приїхав з Індії і почав ділитися зі мною враженнями. Я був обдурений його поглядом , тому в нас виникла дуже цікава розмова.
- Що би ти не казав природа нашої рідної Дніпропетровщини найкраща .
-Я теж так думав , але це не так . В Індії стільки вражаючих рослин. А які там тварини .
- А який чудовий наш степ , скільки водиться там звіряток і які рослини ростуть !
- Можливо і слони там є ?
-Такого вовка , тхура як тут ти ніде не знайдеш , і у Індії також
- Ми можемо тільки цим похвалитися хіба що
- Чому ж де ти ще зустрічав болотного та степового луня. А що би ми всі робили без дніпропетровської бузини, шипшини .
- так шипшина це добре , бо вона лікує хвороби
- А як збагачують киснем Україну наші ліси в яких ростуть дуби, ясени, сосни, липи , ільм.
- ти мене переконав !
- Так. Тому чуже пізнавай, але свого не забувай !!!
Весня моя улюлена пора року.Я люблю її,тому що тоді розквітають квіти прилітають пташки.І так далі
НАЙДЗВІНКІШЕ СЛОВО
Наче з поля чи з лугівки,
У розповні літа
Чую голос перепілки
З чебреців чи жита.
То говорить поле хлібне,
Луг, трава щовкова…
Найдзвінкіше слово рідне,
Найрідніша мова
Н. дві тисячі п'ять
Р. двох тисяч п'яти
Д. двом тисячам п'ятьом
З. дві тисячі п'ять
О. двома тисячами п'ятьма
М. у двох тисячах п'яти
Я вважаю,що прізвиська не завжди є приємними.Бувають образливі прізвиська,тому не варто придумувати прізвиська іншим,а звертатися на ім'я. Ввічливе спілкування не передбачає використання таких засобів.