1г
все ,більше нічого не шарю
МАВПЯЧИЙ, ДУХМЯНИЙ, ЦВЯХ.
ПЮРЕ, РЮМІН,МЮНХЕН, ПЯСЕЦЬКИЙ, ДЕБЮТ.
СОЛОВЙОВ, ВОРОБЙОВ.
Якщо торішній січень був тепліший, то нинішній буде холодніше.
Птахи дружно вертаються з вирію - на тепло
Що таке природа? Природа - це те, що оточує нас. Це й ліс, що видніється на горизонті, і поле, засіяне житом і щедро всипане червоними маками. Це і береза, що росте під моїм вікном, і маленький пролісок, що крізь сніг пнеться до сонечка. Ми самі є частинкою природи. І як шкода, що часто люди цього не усвідомлюють і завдають їй непоправної шкоди.
Велетенські заводи й фабрики викидують у повітря шкідливі речовини, знищуючи озоновий шар і приводячи до глобального потепління. Величезна кількість автомобілів спричиняє до забруднення повітря викидними газами. Вирубка лісів, які вважаються легенями нашої планети, призводить до масштабних екологічних катастроф. А винищення тварин наносить непоправної шкоди матінці -природі.
Люди! Отямтеся! Адже без природи не стане й нас!!! Вся ця шкода, яка регулярно наноситься природі, вбиває і нас!! Якщо ми й надалі так бездумно нищитимемо її, то зовсім незабаром ми знищемо й себе! Тому хочеться ще раз повторити - бережіть природу, адже ми - її частинка.
Різдво – родинне свято, зустрічали його урочисто, схвильовано. До свята готувалися заздалегідь: білили хату, прибирали її святковими рушниками, килимами. На вечірній зорі найстаріший член сім’ї ( дід або батько) вносив в хату сніп жита чи ячменю. Називався сніп «дідухом» або «колядою». Він і виконував функцію ялинки. Найстаріша жінка в сім’ї (баба або мати) ставила біля «дідуха» горщик з кутею, узвар і свячену воду. Біля свяченої води запалювали свічку. До 12 години ночі сини і батько обходили обійстя із святим хлібом, благословляючи все живе, заклинаючи його від напасті. На воротях і на дверях сараю ставилися обереги і вішалися пучечки трави з полину, кропиви, чебрецю, щоб відігнати нечисту силу. Сигналом до вечері була поява першої зірки на небі, яка сповіщала про народження Божого дитяти. На столі ставилося 12 страв, щоб кожен місяць був щедрим. Батько ховався за стіл, питаючи, чи його не видно, і отримував ствердну відповідь. Потів він відповідав: «Як ви мене не бачите зараз, то щоб цілий рік з-за хліба не бачили» і бажав врожаїв та достатку. Господиня імітувала квочку чи якусь іншу бажану в господі птицю.
Першою їли кутю з медом, потім оселедці, рибу, голубці з пшоном. Обов’язковими стравами були пиріг і вареники.
У Святий вечір колядували тільки діти. Старші колядники обходили хати з наступного дня. Парубочі ватаги колядників ходили з «звіздою», дівочі – з ліхтарем. Серед колядників були «дід», і «баба», і «коза», і «циган». Господарі щедро обдаровували колядників, кладучи дарунки їм в торбину.
І сьогодні святкують Різдво. І в наш час обов’язковою стравою є кутя. Однак звичай заносити в хату сніп жита чи ячменю не зберігся. Цю функцію у нас виконує ялинка. У багатьох селах зберігся звичай ставити на стіл 12 страв. Сьогодні колядують у Святий вечір і наступного дня.