Юро, зроби уроки!
Христино,ти вмієш танцювати?
Мамо,подаруй мені куклу!
Тато,відремонтуєш стілець?
Сашко,підешь гуляти?
Якщо "доповнити", то міркування повинно зливатись з текстом. Зробиш перехідну фразу, потім можна написати так:
" Я гадаю, що люди забули про те, що вони теж є частиною природи. Адже ми знаходимось з нею у постійному зв`зку,ми потребуємо її продуктів, щоб існувати на цьому світі, ми потребуємо її землю, повітря і воду. Але чим довше людина ходить на Землі, тим більше вона забуває про те, що охороняти природу життєво необхідно, заради здоров`я себе і своїх близьких. Недбале ставлення у подальшому може призвести до того, що людина повністю знищить природу на планеті, а значить знищить і себе. Тому, треба завжди дбало ставитись до скарбів природи, адже природа - це ми!
Убогий - убозтво
боягуз - боягузтво
Остап Вишня своєю зброєю вважав сміх. Його творами захоплюється не одне покоління українців, творчість його знають за кордоном. Л. Кравчук писав: «Його люблять і заокеанські українці — в Канаді, в Сполучених Штатах Америки».Дитинство Остапа Вишні було нелегким, але гуморист згадував його з теплотою.У жартівливому тоні розповів Остап Вишня про життя селянських дітей у гуморесці «Як ми колись учились». Він показав сходинки «освіти» дітей на селі: гуси, свині, телята, вівці, корови, коні.Те, про що розповідає у творах Остап Вишня, здається нам чудним, дивним, недоречним, тобто смішним і комічним. Засобів творення комічного дуже багато. Письменник вдається до неправильного тлумачення явищ та подій, перекручення слів, використовує він міжмовні омоніми та несумісні поняття.<span>Остап Вишня своєю зброєю вважав сміх. Його творами захоплюється не одне покоління українців, творчість його знають за кордоном. Л. Кравчук писав: «Його люблять і заокеанські українці — в Канаді, в Сполучених Штатах Америки».Дитинство Остапа Вишні було нелегким, але гуморист згадував його з теплотою. Про навчання та успіхи він написав у гуморесці «Перший диктант». Один із найкомічніших епізодів побудований на використанні омонімів. Письменник використав слова, які однаково звучать, але мають зовсім різне значення. Але п’ятнадцять учнів із шістнадцяти цього не зрозуміли і написали: «…За коляской бежала и лаялася собачка из панской породы». Наступного дня вчителька, роздаючи зошити, зайшлася веселим сміхом: «Де ви чули, що є на світі собаки панської чи не панської породи?..»У жартівливому тоні розповів Остап Вишня про життя селянських дітей у гуморесці «Як ми колись учились». Він показав сходинки «освіти» дітей на селі: гуси, свині, телята, вівці, корови, коні.Те, про що розповідає у творах Остап Вишня, здається нам чудним, дивним, недоречним, тобто смішним і комічним. Засобів творення комічного дуже багато. Письменник вдається до неправильного тлумачення явищ та подій, перекручення слів, використовує він міжмовні омоніми та несумісні поняття.</span>