Если человек умный и добрый, он не пойдет плохим путем
На Вінничині дуже красиві фонтани, парки, вулиці, я пишаюся таким містом!
«По Савці свитка, по пану шапка»
Вона така маленька, скромна, в лісі вона ніби ховається під деревами серед трави. Не одразу її і побачиш. Шукаєш-шукаєш, і несподівано перед очима відкривається галявинка, вкрита крихітними білими дзвіночками. Вони такі ніжні, тендітні, а візьмеш їх у руки і відчуєш казковий аромат. Маленький дзвіночок пахне лісом, весною. Якщо зібрати маленький букетик, конвалії будуть довго тішити своєю красою і пахощами.
Чайка — безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у
вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками.
Довжина –
близько 18м, ширина й висота бортів – до 4м. Ззовні бортів для
збільшення остійності і плавучості кріпився очеретяний пояс. Човен мав
поперечні переборки і лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носовий і
кормовий рулі, уміщав до 70 чоловік. Озброєння – 4-6 фальконетів
(гармати калібром 30 мм.). На борту був запас зброї та провіанту
достатній для тривалих морських походів. Тут зберігали провіант,
боєприпаси й зброю. До кожного кінця човна прилаштовували окреме стерно,
завдяки чому чайка в будь-який момент могла змінити курс на 180
градусів.